Завершальним штрихом при ремонті приміщення є установка плінтуса. Цю роботу можна виконати самостійно. При цьому виникає питання, Як кріпити плінтус пластиковий до підлоги.
Провести кріплення плінтуса до підлоги можна різними способами.
Зміст
Різновиди пластикового плінтуса
За розміром
За матеріалом
За формою
За фактурою
За специфікою використання
Який вибирати
Переваги та недоліки легких плінтусів із пластику
Комплектуючі для установки пластикового плінтуса
Як розрахувати кількість матеріалів
Необхідні інструменти
Різання пластикового плінтуса
Монтаж пластикового плінтуса на підлогу
На рідкі цвяхи (клей)
На саморізи або цвяхи
На кліпси
Укладання кабелю під плінтус
Як кріпити пластиковий плінтус до стіни
Якщо стіна з бетону
На дерев’яну стіну
На гіпсокартон
Різновиди пластикового плінтуса
Зараз найбільш популярний пластиковий плінтус. За статистикою, кожна друга куплена планка є пластиковою.
За розміром
Більшість плінтусних планок мають довжину 2,5 м. але в продажу є вироби від 2 м. Висота по стіні становить від 50 до 150 мм. Ширина частини, розташованої на підлозі, – від 10 до 26 мм.
Деякі види пластикових плінтусів з розмірами.
За матеріалом
Пластикові елементи роблять з полівінілхлориду.
Їх матеріал буває:
спіненим;
м’який;
жорсткий.
Більш дорогий варіант-м’який плінтус, який продають в рулонах. Він володіє підвищеною гнучкістю і незамінний там, де стіни не відрізняються рівністю.
За формою
Форми пластикових планок різноманітні.
Їх можна розділити на:
стандартні – з напівкруглими виступами або вм’ятинами;
Європейські-квадратні, з прямими лініями.
За фактурою
Більшість плінтусних планок гладкі. Але при необхідності найбільш точно підібрати забарвлення використовують плінтус зі спіненого ПВХ. Його шорстка поверхня дозволяє пофарбувати планки в потрібний колір.
За специфікою використання
Деякі види виробів дозволяють заводити край покриття з лінолеуму або ковроліну на стіну або нижню частину планок. Таку конструкцію найчастіше застосовують в приміщеннях з підвищеними вимогами до гігієни.
Деякі види плінтусів легко гнуться при нагріванні. Перед монтажем їх піддають тепловій обробці. Після цього можна легко обробити колону, еркер і інші напівкруглі поверхні.
Пластиковий підлоговий плінтус-це самий еластичний з подібних виробів.
Але домогтися повного прилягання до нерівній стіні без найменших щілин можна, тільки якщо верхній його край зроблений еластичним – гумовим. Для цього набувають вироби з м’яким краєм.
Для приміщень з великою кількістю проводів існують плінтуси з кабель-каналом. У ньому можна заховати електропроводку, Телефонний і телевізійний кабелі.
Тільки використовуючи плінтус з м’якими краями можна уникнути щілин.
Який вибирати
Вибір найкращого варіанту залежить від матеріалу виробу, стану і розмірів приміщення (його ширини), наявності молдингів. Перед покупкою потрібно оглянути стіни, підлогу і ознайомитися з інструкцією. У супровідних документах найчастіше вказують кращі типи кріплення, характер приміщення і покриття.
Переваги та недоліки легких плінтусів із пластику
Популярності ПВХ-плінтусів надають їх гідності:
невисока ціна;
гнучкість, що дозволяє скорегувати невелику кривизну стін;
стійкість до впливу вологи;
наявність каналів для електропроводки;
простота монтажу;
різноманіття кольорів;
наявність сполучних елементів для різних випадків застосування.
Комплектуючі для установки пластикового плінтуса
Для установки ПВХ-плінтуса в квартирі існує великий вибір комплектуючих. Їх можна підібрати відповідно до кольору основних планок.
Стик між планками прикривають з’єднувачами. Кутові елементи бувають внутрішніми і зовнішніми. По обидва боки дверного отвору встановлюють заглушки.
Як розрахувати кількість матеріалів
Визначити кількість необхідного матеріалу нескладно. Найчастіше довжина плінтусної планки-2,5 м.Периметр кімнати за вирахуванням розмірів дверних прорізів ділять на 2,5 і округлюють до цілого числа. В результаті виходить кількість цілих плінтусних планок, які потрібно придбати.
Необхідно розраховувати число планок виходячи із запасу в 5%. Цей захід передбачає можливу поломку, виробничий брак, неправильний монтаж і т. п.
Щоб визначити число сполучних елементів, загальну довжину планок, виражену в сантиметрах, ділять на 50 (відстань кріплення). Оскільки заглушки ставлять по обидва боки дверних прорізів, цих деталей знадобиться стільки, скільки дверей в приміщенні (x2).
Дізнатися необхідну кількість куточків можна, порахувавши число внутрішніх і зовнішніх кутів в кімнаті. При цьому потрібно врахувати, яка частина деталей складається з внутрішніх, а яка – із зовнішніх елементів.
Необхідні інструменти
Щоб виконати монтаж пластикового плінтуса за допомогою саморізів, варто приготувати наступні інструменти:
Металеву лінійку для вимірювання відстані між отворами.
Рулетку для визначення периметра кімнати.
Електродриль зі свердлом, відповідним діаметру пластикової вставки. Найчастіше використовують дюбелі розміром 6х40, тоді і свердло застосовують товщиною в 6 мм.
Стусло для формування кутових елементів (при монтажі встик) або відрізків з рівним краєм в 90°.
Ножівку по металу для різання пластикових елементів.
Шуруповерт або викрутку для закручування саморізів.
Молоток.
Різання пластикового плінтуса
Під час різання не можна використовувати інструмент з великими зубами, тому що пластик може розкришитися. У ножівку вставляють полотно для різання по металу. Допускається використовувати електрорубанок. Рекомендовані інструменти мають дрібні, часті зуби і нікому не завдадуть шкоди.
Відокремлюючи потрібний відрізок планки, перший пропив роблять у напрямку до себе.
Коли монтаж плінтуса виробляють встик, не застосовуючи спеціальних комплектуючих, торці кутових елементів відрізають під кутом в 45° за допомогою стусла. Також формують зовнішній кут. Крім того, це будівельне пристосування допоможе зробити рівний край під 90° при виготовленні відрізків планки.
Різання пластикового плінтуса за допомогою стусла.
Монтаж пластикового плінтуса на підлогу
Пристрій плінтусів здійснюється після оформлення стель, поклейки шпалер, укладання підлоги.
Технологія кріплення до стіни або підлоги однакова. Але багато покриття здатні деформуватися через вплив часу, вологості та інших умов. Тому переважно кріпити сполучну планку на стіну.
Але монтувати плінтус до дерев’яної підлоги легше, ніж до бетонної або цегляної стіни. Не можна цього робити тільки тоді, коли покриття укладено плаваючим способом – тобто без кріплення до основи. Прикладом такого статі служить ламінат, дошки якого просто замкнуті між собою.
На рідкі цвяхи (клей)
Цей спосіб укладання найпростіший. Краплі клею наносяться на тильну сторону елементів по всій довжині на відстані 30-50 мм один від одного. Потім планку швидко прикладають до стіни і утримують протягом 60 секунд.
Єдина умова: підстава для приклеювання має бути рівним. Допускаються перепади не більше 1-2 мм.
Не можна приклеювати плінтус підлоговий до поверхонь з МДФ, ДСП та інших м’яких матеріалів. Крім того, неможливо виконати демонтаж такого виробу. Навіть якщо щось зроблено неправильно, його вже не зняти.
Скористаємося клеєм для кріплення пластикового плінтуса.
На саморізи або цвяхи
Найнадійніше кріплення-на саморізи.
Покрокова інструкція:
Підготувати елементи згідно конфігурації приміщення.
На планках відзначити місця свердління отворів на відстані 50 см один від одного. У місці нерівності підстави передбачити установку ще одного дюбеля.
Одягти з’єднувальний елемент на закінчення однієї з планок.
Прикласти плінтус до стіни і просвердлити отвори в зазначених місцях. Одночасно свердло повинно входити в стіну на глибину, достатню для закріплення вставки. Величину отвору краще перевірити.
У пророблені отвори забити дюбелі.
Прикрутити саморізи.
З’єднати наступну планку з закріпленим плінтусом, використовуючи з’єднувальний елемент (куточок).
По обидва боки дверного отвору надіти на торці планок заглушки.
Таким чином, послідовно прикріплюючи кожен відрізок уздовж периметра кімнати, встановлюють весь плінтус.
Кріплення плінтуса на саморізи.
На кліпси
Перевагою кріплення на кліпси є можливість демонтажу. Крім того, кріплення не видно. В цьому випадку на підставу за допомогою дюбелів монтують не сам плінтус, а засувки для його приєднання.
Скористаємося кліпсовим кріпленням.
Укладання кабелю під плінтус
Пластиковий плінтус дає можливість заховати під ним кабелі для електропроводки. При використанні виробів без спеціального кабель-каналу шнури пропускають через паз, наявний на тильній стороні планок.
Однак це непросто. Для полегшення роботи в установленому плінтусі на 10 мм відкручують саморізи. Провід поміщають в утворився зазор і акуратно притискають гвинтами.
Для полегшення монтажу електропроводи в будинку є плінтуси зі вставкою, розташованої посередині, уздовж всієї планки. Таким чином, середня частина легко відкривається.
Це самий функціональний вид виробів. У ньому можна прокласти велику кількість проводів – електричних, телефонних, телевізійних. При цьому за рахунок кабель-каналу можна швидко додати або прибрати кабелі.
Планки кріпляться найбільш швидко. Через паз, призначений для прокладки проводів, свердлять отвори. Потім дюбелями і саморізами прикріплюють плінтус до основи. Після цього прокладають провід і закривають вийнятої вставкою.
Укладання плінтусів з кабель-каналом дуже зручна.
Як кріпити пластиковий плінтус до стіни
При виборі методу установки підлогового профілю потрібно враховувати матеріал підстави. Грає роль і рівність стіни.
Якщо стіна з бетону
Для кріплення на бетонній стіні найчастіше використовують дюбелі. Невеликі нерівності підстави допустимі, але кривизна поверхні повинна становити не більше 5 мм.
При більших відхиленнях стіну потрібно попередньо вирівняти цементним складом. На гладку поверхню з бетону планки можна приклеїти, використовуючи рідкі цвяхи.
Кріплення плінтуса до бетону.
На дерев’яну стіну
Кріплення до дерев’яної стіни відбувається найпростіше. У багатьох випадках можна обійтися цвяхами. Їх забивають в стінку прямо через товщу ПВХ-виробів.
Капелюшки маскують спеціальними наклейками або восковим олівцем.
Більш дорогі моделі плінтусів закріплюють дюбелями раніше зазначеним способом. Рівні дерев’яні стіни дозволяють планки приклеїти рідкими цвяхами.
Кріплення до дерев’яної стіни також проводиться дюбелями.
На гіпсокартон
Гіпсокартон-крихкий матеріал. Тому, незважаючи на поради прикручувати плінтус до ГКЛ шурупами, краще не намагатися встановлювати в ньому кріплення. Згодом він розхитується і дюбель виходить з отвору. В результаті профіль відстає від стіни, виходить негарна щілина. Так втрачається естетичний вигляд приміщення.
Можна встановити саморізи в металевий каркас обрешітки або використовувати спеціальні вкладки-«метелики». Ще один варіант-взяти довші дюбелі, щоб закріпити профіль не в гіпсокартоні, а в стіні.
Молдинги надають завершеність обробці стелі і стін. Після монтажу можна за допомогою фарби приховати наявні на декоративних елементах дефекти, надати однорідність фактурі або навіть змінити колір. Але перед тим як пофарбувати стельовий плінтус з пінопласту, треба ближче ознайомитися з технологією самого процесу. Знання його особливостей дозволить якісно провести роботи і отримати потрібний результат.
Зміст
Коли потрібно фарбування стельових галтелів
Різновиди фарбувальних складів для плінтусів з пінопласту
Акрилові
На основі полівінілацетату
Латексний
Який склад краще вибирати
Як підготувати стельовий плінтус до фарбування
Особливості для натяжної стелі
Технологія фарбування стельових плінтусів
Фарбування змонтований виробів
Фарбування плінтусів до поклейки
Запобіжні заходи при фарбуванні
Як зробити різні ефекти на стельовому плінтусі
Золото
Камінь
Зістарене дерево
Патина
Додаткові поради
Коли потрібно фарбування стельових галтелів
Вирішувати, чи потрібно фарбувати плінтус, треба виходячи з декількох критеріїв.
Найчастіше такі роботи проводяться в тих випадках, коли;
на поверхні декоративних елементів є вм’ятини або інші дефекти;
видно стики;
треба відкоригувати колір під відтінок шпалер і стелі;
потрібно оновити старі галтелі, які з временен потемніли;
плінтуси пористі і просвічують (таке буває, коли вони виготовлені з дешевого пінопласту);
молдинги вже були раніше покриті фарбою, але з плином часу втратили свій привабливий вигляд.
Але навіть якщо вас влаштовує білий колір плінтусів і їх зовнішній вигляд, все одно краще пройтися по ним фарбою. Після цього молдинги будуть являти собою більш монолітну однорідну конструкцію, яка зробить набагато привабливіше будь-який інтер’єр.
Фарбування молдингів-важливий етап ремонтного процесу.
Різновиди фарбувальних складів для плінтусів з пінопласту
Важливо правильно підійти до вибору фарби. Склади, що містять агресивні речовини (розчинник або уайт-спірит), не підходять. Вони зіпсують делікатний молдинг, який найчастіше виготовляється з пінопласту або пінополістиролу. Кращим вибором стануть водно-дисперсійні фарби. Такі склади щадяще впливають на поверхню, крім того, вони нешкідливі для здоров’я, що теж має велике значення.
У продажу можна знайти кілька придатних для робіт видів фарби.
Акрилові
Фарби на основі акрилу відрізняються хорошими декоративними якостями, покриті ними молдинги протягом довгого часу зберігають первинний вигляд. Довго не вицвітають, водойстойкие і паронепроникні. Це екологічні склади, які не мають різкого запаху. Оброблені ними плінтуси згодом можна мити без ризику пошкодити пофарбовану поверхню.
На основі полівінілацетату
Полівінілацетатні барвники не володіють водовідштовхувальними властивостями, тому їх можна застосовувати тільки для робіт в сухих приміщеннях. Вони також нетоксичні, легко наносяться на будь-які поверхні, в т.ч. і примхливі молдинги з поліуретану. Характеризуються коротким терміном висихання, тривалим терміном експлуатації, стійкі до впливу ультрафіолетових променів.
Латексний
Латексні фарби створюють екологічно чисте довгострокове покриття, стійке до впливу вологи і швидко сохне. Склад добре маскує наявні на плінтусах дефекти.
Головним недоліком латексної фарби є нестійкість до цвілі, з цієї причини його не рекомендується застосовувати в приміщеннях з підвищеною вологістю.
Який склад краще вибирати
Вибір залежить від призначення приміщення. У санвузлах, що відрізняються підвищеною вологістю, плінтуси краще фарбувати акриловими складами. Для кухонь також підійдуть барвники на основі акрилу і полівінілацетатні засоби. У житлових кімнатах ви можете фарбувати молдинги будь-яким складом, який вам більше імпонує за ціною і якісним характеристикам.
Не завжди плінтуси фарбують білою фарбою. Іноді потрібні і склади іншого кольору. Якщо у продажу немає потрібного відтінку, ви можете купити просту білу фарбу і додати в неї колір.
Крім того, для створення незвичайного декоративного ефекту можна застосовувати глейзи. Так називаються спеціальні склади, завдяки яким ви зможете надати плінтусу незвичайну фактуру (імітацію мармуру, дерева, під золото і т.п.).
Для покриття плінтусів не можна брати фарби з агресивним складом.
Як підготувати стельовий плінтус до фарбування
Перед фарбуванням треба провести підготовчі роботи. Полягають вони в закладенні наявних дефектів і стиків і очищення поверхні молдинга.
Для проведення робіт знадобиться підготувати:
контейнер з водою;
ємність для розведення шпаклівки;
гумовий шпатель;
невелику пензлик;
рукавичка.
Закладають дефекти фінішної шпаклівкою або силіконовим герметиком.
Технологія робіт в обох випадках однакова:
Нанесіть склад на шпатель і, рухаючись уздовж шва, закрийте наявні стики в місцях зіткнення молдинга з стелею і стіною.
Приберіть надлишки шпателем.
Змочіть у воді пензлик і пройдіться по забитих швах. Ця дія допоможе зробити їх більш гладкими.
Стики між плінтусами і в кутах найзручніше закладати пальцем. Замажте шпаклівкою наявні дефекти і приберіть надлишки вологою губкою. Також це можна зробити і за допомогою пензлика.
Коли шпаклівка висохне, зачистіть стики дрібнозернистим наждачним папером.
У тих випадках, коли вам треба пофарбувати старі, вже давно встановлені на стелю плінтуси, перед закладенням дефектів спершу знежирте поверхню. Для цього треба використовувати воду з розведеним в ній невеликою кількістю засобу для миття посуду і м’яку ганчір’я або губку. Це важливий етап у підготовці декоративних елементів під фарбування. Якщо його пропустити, склад ляже нерівно, що буде особливо видно в тих випадках, коли молдинги гладкі, а не рельєфні.
Особливості для натяжної стелі
У тих випадках, коли необхідно пофарбувати плінтус при вже встановленому натяжній стелі, треба врахувати 2 нюанси.
По-перше, не можна закладати стик між молдингом плівкою. Ця поверхня повинна залишатися вільною. Та й особливої необхідності в такому процесі немає. Плівка під своєю вагою сама рівно укладається на плінтус і приховує всі щілини. Решта ж дефекти на стиках, в кутах і стіні треба закрити (тим же способом, що і для галтелів без натяжної стелі).
І друга особливість – сам момент забарвлення. Незважаючи на те що плівка непогано миється, все ж треба намагатися не бруднити її фарбою. Найкраще знімається зі стелі свіжий склад, але якщо очищати полотно відразу, то можна одночасно пошкодити і пофарбовану поверхню молдингів.
Потім доведеться заново виправляти дефекти і очищати стелю. Щоб позбавити себе від непотрібної роботи, використовуйте при фарбуванні тонкий щільний картон. Вставляйте його в щілину між плінтусом і натяжним полотном і пересувайте в міру фарбування молдинга.
Натяжна стеля краще захистити від попадання фарби.
Технологія фарбування стельових плінтусів
Процес відрізняється в залежності від того, який обраний метод для фарбування плінтусів. Варіантів 2: ви можете фарбувати молдинги вже після їх монтажу і до нього.
Фарбування змонтований виробів
Коли плінтус вже встановлений на стелю, технологія фарбування вибирається в залежності від ряду умов.
У тих випадках, коли стіни ще вільні від шпалер, а стеля не пофарбований, всі роботи можна провести паралельно, за допомогою фарбопульта. Інструмент треба тримати на відстані 30 см від плінтусів і повільно розпорошувати склад.
Це дозволить одночасно пофарбувати і стельову поверхню, і молдинги, що скоротить тимчасові і трудові витрати. При виборі такого способу після проведення робіт уважно перевірте кути. Якщо є вади, зафарбуйте їх за допомогою пензлика. Точно так же здійснюється і забарвлення за допомогою балончика.
Якщо ж галтелі вимагають оновлення або ви встановили їх на стіну, поклеїли шпалери, а потім вирішили пофарбувати, то для робіт потрібна тільки кисть. Для гладких декоративних елементів беруть плоску пензлик і плавно проводять нею уздовж плінтуса, не забуваючи підфарбовувати і низ в тому місці, де він буде стикатися з шпалерами. Щоб покриття лягло без розлучень, треба стежити, щоб не залишалося скупчень фарби в окремих місцях. Після висихання першого шару проходяться по молдингах фарбою ще раз.
Рельєфні плінтуси з малюнком фарбувати краще вузьким поролоновим валиком, як би вдавлюючи його в поверхню. Чи не профарбовані місця треба відкоригувати за допомогою маленької вузької пензлика.
Фарбування плінтусів до поклейки
Молдинги можна пофарбувати і заздалегідь, до їх монтажу на стіни. Роботи здійснюються при цьому на підлозі. Щоб не забруднити поверхню, її треба спочатку закрити поліетиленовою плівкою, потім розкласти на ній галтелі і пофарбувати їх за допомогою фарбопульта, балончика або кисті.
Алгоритм дій такий же, як і при обробці змонтованих молдингів. Після висихання їх можна встановлювати на стелю.
Але, вибираючи цей спосіб, не забувайте про те, що в процесі монтажу ви можете забруднити декоративні елементи. Крім того, вам доведеться закладати кути і стики, а на пофарбованій поверхні шпаклівка буде ще більше видно, ніж на плінтусі без фарбування. І вам все одно потрібно буде повторно пофарбувати плінтус.
Галтелі можна фарбувати і до монтажу їх на стельову поверхню.
Запобіжні заходи при фарбуванні
Забарвлення плінтусів-заняття, яке під силу будь-якому, навіть починаючому майстрові.
Щоб роботи пройшли гладко, треба тільки дотримуватися деяких запобіжних заходів:
Працюйте тільки в рукавичках. Незважаючи на всю нешкідливість фарбувальних складів для молдингів, не варто все ж виключати ймовірність появи алергічної реакції на шкірі.
Перед початком робіт застеліть підлогу по периметру газетами. Це позбавить вас від необхідності відмивати з нього фарбу, якщо раптом вона буде капати з кисті.
У тих випадках, коли стіни обклеєні шпалерами, при фарбуванні в якості захисту використовуйте широкий картон, шпатель або паперовий скотч.
Обережно відривайте після фарбування малярську стрічку. Різкі рухи не зашкодять шпалери, але вони можуть порушити блискітки і інше декоративне покриття, яким прикрашені шпалери.
Як зробити різні ефекти на стельовому плінтусі
Молдинги необов’язково робити однотонними. Сьогодні існує чимало способів, які допоможуть надати плінтусів незвичайний, що відрізняється від традиційного зовнішній вигляд.
Все це можна зробити за допомогою тонуючих складів — глейзов.
Золото
Для створення такого ефекту використовується Золотий глейз. Ви можете повністю пофарбувати весь молдинг або тільки окремі виступаючі частини.
У першому випадку робота здійснюється традиційним способом. Другий же спосіб застосовується для фарбування рельєфних плінтусів з малюнком. Для роботи вам знадобиться сам глейз і тонкий пензлик.
Вам потрібно вмочити кисть в фарбувальний склад, витерти її, а потім провести за наявними на молдингу опуклостям, переносячи на них позолоту. В результаті глейзом будуть покриті рельєфні частини, сам же плінтус залишиться базового кольору.
При фарбуванні молдингам можна надавати додаткові декоративні ефекти.
Камінь
Для створення цього ефекту вам знадобляться глейзи відповідного кольору (наприклад, для малахіту — темно-зелений і склад на кілька відтінків світліше, для мармуру — світло – і темно-сірий і т.д.). Роботи проводять за допомогою шматочка шкіри з вираженою фактурою. Імпровізований тампон умочують в темний глейз і створюють їм на поверхні прожилки. А потім розфарбовують їх більш світлим складом.
Якщо у продажу є глейз тільки одного, темного відтінку, ви можете зробити його світліше, розвівши водою.
Зістарене дерево
Для створення ефекту зістареного дерева вам знадобиться темно-коричневий глейз і пензлик невеликого розміру з короткою жорсткою щетиною. Умочуйте її до складу і наносите на плінтус, сильно натискаючи на інструмент. Після того як глейз висохне, можете за допомогою пера домалювати окремі елементи, що імітують фактуру дерева, розведеним водою глейзом більш світлого кольору.
Патина
Для створення ефекту патини треба придбати спеціальний глейз кольору «Таїрі», найкраще підходить для таких цілей. Нанесіть склад на плінтус пензлем, не зафарбовуючи при цьому середину. Потім візьміть суху ганчір’я або губку і розтушуйте фарбу по всій поверхні молдинга. Потім за допомогою глейза кольору «Умбер» і тонкого пензлика нанесіть акуратно склад на опуклі елементи плінтуса.
Додаткові поради
Для того щоб правильно пофарбувати молдинги і не зіпсувати їх зовнішній вигляд, вивчіть рекомендаціями майстрів:
Не купуйте дешеві декоративні елементи. По-перше, у них завжди неякісні краю, через що завжди видно стики навіть після забивання шпаклівкою, по-друге, огидна фактура, якої не зможе надати привабливий вигляд жодна фарба.
Вибираючи колір для молдингів, завжди орієнтуйтеся на інтер’єр. Зістарені під дерево плінтуси несумісні з сучасним дизайном, а гладкі білі не підійдуть для приміщень, оформлених, наприклад, в сільському стилі.
Ніколи не нехтуйте закладенням стиків і кутів. Як би ви старанно не фарбували молдинги, без усунення дефектів вам не вдасться отримати монолітну поверхню.
Не поспішайте з нанесення другого шару фарби. Щоб він добре ліг, треба дочекатися повного висихання першого.
Фарбування галтелів-це дуже важливий і необхідний етап ремонту. Завдяки фарбуванню ви зможете надати молдингам більш вишуканий вигляд, а в разі необхідності ще й урізноманітнити інтер’єр.
Декоративна штукатурка-матеріал, який використовують для фінішної обробки приміщень. Він привабливо виглядає, його легко наносити на стіни і стелі, за допомогою суміші можна відтворити різні візерунки. Однак коштує матеріал відносно дорого, особливо якщо мова йде про об’ємному структурному покритті.
Існує альтернативний варіант-самостійне виготовлення декоративної штукатурки своїми руками зі звичайної шпаклівки. Такий підхід дозволяє отримати той же результат з меншими витратами.
Декоративна штукатурка оформлена зубчастим шпателем. Зміст
У чому плюси використання саморобної декоративної шпаклівки
Характеристики саморобної штукатурки
Яку шпаклівку краще вибирати для виготовлення
Види сумішей з шпаклівки
Акрилова
Мінеральний
Силікатний
Фактурний
Структурний
Венеціанський
Як підготувати стіни до нанесення декоративного покриття
Рецепти виготовлення з шпаклівки
З клеєм ПВА
З грунтовкою
З гіпсу
З мармуровою крихтою
Варіанти нанесення суміші та інструменти
Структурні та фактурні валики
За допомогою трафарету
Використання кельми
Дешева Венеціанська
Версальський
Целофановий пакет
Травичка
Шуба
Креатив
Короїд
Риб’яча луска
Забарвлення і фінальна обробка
Приклади використання в інтер’єрі на стінах і стелі
У чому плюси використання саморобної декоративної шпаклівки
Переваги використання саморобної суміші наступні:
Хороше зчеплення з іншими шарами. Шпаклівка міцно утримується на інших матеріалах, в т.ч. на гладких. Це запобігає передчасному руйнуванню фінішного покриття через відшарування. Кращими адгезивними властивостями володіють суміші, в яких присутні абразивні частинки. Наприклад, мармурова крихта.
Висока стійкість до несприятливих факторів. Саморобна суміш утримує тепло і робить температуру в приміщенні більш стабільною і комфортною. Покриття стійке до вологи і механічного впливу після застигання. Штукатурка частково поглинає звуки.
Безпека. Більшу частину складу суміші займають натуральні компоненти, інші не становлять загрози для життя навіть при інтенсивному температурному впливі. Матеріал дозволяється використовувати алергікам, тому що він рідко викликає небажані реакції з боку імунної системи. Штукатуркою можна обробляти спальні і дитячі кімнати, хоча це не найпопулярніший матеріал для таких приміщень.
Висока пластичність. При дотриманні технології нанесення покриття верхній шар не покриється тріщинами після полімеризації.
Можливість створення неповторного дизайну. У випадку з декоративною штукатуркою варіантів комбінацій форм, кольорів і текстур безліч. Можна зробити фактурне покриття, фігурну ліпнину, обробку під мармур і т.д. альтернативний варіант – класичний гладкий шар (наприклад, під бетон). За допомогою візерунків і квітів можна виділити окремі декорації і елементи інтер’єру.
Простота виготовлення. Покрокові інструкції мають на увазі використання поширених матеріалів і змішування інгредієнтів без додаткових маніпуляцій або застосування спеціального обладнання. У рідкісних випадках деякі компоненти доводиться нагрівати.
Простий процес застосування. Нанести фактурне покриття зможе навіть початківець. Для полегшення процесу використовують підручні інструменти. Завдяки текстуруванню вдається замаскувати дефекти. Така штукатурка не потребує ретельного вирівнювання поверхні перед роботою.
Універсальність. Суміш Підходить як для зовнішньої, так і для внутрішньої обробки. Нею можна покрити стіни в житловому або службовому приміщенні. Вологостійка шпаклівка підходить для санвузлів. Якщо мається на увазі нанесення гладкого шару, штукатурку можна використовувати на кухні. Завдяки різноманітності дизайнів матеріал впишеться в будь-який інтер’єр. При наявності спеціальних навичок ви зможете прикрасити стіну картиною з об’ємними деталями, використовувати елементи ліпнини і т. д.
Характеристики саморобної штукатурки
Характеристики саморобної суміші сильно залежать від використовуваних при її створенні компонентів. Загальні риси-підвищена щільність, широкий колірний діапазон і швидке застигання матеріалу.
Останнє дозволяє наносити додаткові шари без тривалого очікування, проте суміш рекомендується готувати невеликими порціями, щоб вона не встигала застигнути в процесі роботи.
Через прискореної полімеризації наносити штукатурку слід удвох. Одна людина розподіляє масу по поверхні, а інший – надає матеріалу потрібну текстуру. Це дозволить домогтися однорідності фінішного покриття.
Важливо не пропускати ділянки робочої поверхні і не залишати лисин.
Ближче до стиків шари штукатурки повинні бути більш тонкими: це дозволить замаскувати місця з’єднання.
Яку шпаклівку краще вибирати для виготовлення
Для виготовлення штукатурки найчастіше вибирають цементну або гіпсову шпаклівку. Це недорогі матеріали, які відрізняються універсальністю, зручністю в роботі і відносно високою стійкістю до несприятливих факторів. Вони підходять для більшості покриттів, добре схоплюються з нижніми шарами, майже не сідають.
Шпаклівка – досить пластична маса, зручна для використання.
Види сумішей з шпаклівки
Суміші з шпаклівки ділять на мінеральні, силікатні та акрилові в залежності від типу основи. Додатково виділяють структурні і фактурні маси.
В останні найчастіше додають Декоративні частинки, які надають рельєф або формують візерунок на поверхні. У домашніх умовах частіше готують мінеральні суміші. Їх фактура і рельєф залежать від того, який зовнішній вигляд ви захочете надати їм в процесі нанесення.
Акрилова
До складу акрилової суміші входять смоли. Приготувати таку штукатурку самостійно проблематично, проте вона міцна і еластична. Акрилові суміші стійкі до високого рівня вологості, але є горючими і виділяють токсичні сполуки при впливі високої температури.
З цієї причини їх не застосовують для обробки кухонь, в крайньому випадку обробляють зону за межами робочої області. Інший недолік акрилу-низька проникність і блокування вентиляції повітря.
Акриловою штукатуркою робимо імітацію мармуру.
Мінеральний
Мінеральні суміші готують з вапняного гідранта, портландцементу, кварцу і т.д. до переваг матеріалу відносять натуральність, довгий термін служби, підвищену стійкість до вологи.
Мінеральна штукатурка недорога і красива: в домашніх умовах її змішують з пигментирующими речовинами, мармуровою крихтою і іншими декоративними добавками, щоб змінити колір і надати рельєфність.
Матеріал утримує тепло, робить мікроклімат в приміщенні більш комфортним, не порушує циркуляцію повітря. Стійкість до фізичних впливів Середня: суміш не руйнується від дотиків, але може бути пошкоджена при сильних ударах.
Штукатурку можна обережно протирати вологою ганчіркою, проте миття щітками неприпустимо: надмірне вплив призведе до появи подряпин на поверхні.
Мінеральні суміші не підходять для новобудов. Штукатурка може піти тріщинами при сильній усадці будівельних матеріалів. Замаскувати такий дефект нескладно, але цілісність фінішного шару буде порушена, що загрожує раннім відшаруванням маси. При роботі з мінеральними сумішами важливо не поспішати і дотримуватися інструкції, інакше покриття швидко прийде в непридатність.
Мінеральна штукатурка відноситься до бюджетного сегменту.
Силікатний
Силікатні штукатурки виготовляють на основі рідкого скла. Зробити таку суміш для стін в домашніх умовах складно. Простіше купити готовий варіант.
До особливостей цього різновиду відносять підвищену вологостійкість і паропроникність. До складу сумішей часто вводять антіфунгіцідние речовини, тому вони захищають від появи грибка. Силікатна штукатурка менше брудниться, тому що відштовхує пил.
Суміш легко наносити, але вона швидко застигає. Працювати з нею потрібно швидко, щоб на поверхні не сформувалися стики і неоднорідні ділянки. Іноді в силікатні штукатурки додають силіконові смоли.
Вони роблять масу більш еластичною і стійкою до фізичних впливів. Такий матеріал добре підходить навіть для складних приміщень з високим рівнем вологості, проте його ціна вище.
Силікатна штукатурка на основі рідкого скла.
Фактурний
Фактурна штукатурка імітує покриття з інших матеріалів. Наприклад, бетону або мармуру. До її складу вводять наповнювач і сполучна речовина.
Фінішний шар з штукатурки виходить гладким або шорстким, може мати перламутрову, глянсову або матову поверхню. Особливий різновид матеріалу-атакама. Це покриття відбиває світло за рахунок присутності металевих пігментів в складі.
Види фактурної штукатурки.
Структурний
Структурна штукатурка рельєфна. Вона може імітувати, наприклад, кам’яну кладку. Поширений різновид – »короїд”. Його відмінною рисою є присутність борозенок на поверхні.
Витрата структурної штукатурки вище, ніж фактурної, тому що для створення візерунка потрібен товстий шар. Такий варіант краще підійде у випадку з нерівними стінами, тому що рельєф замаскує дефекти.
Структурна штукатурка “короїд”.
Венеціанський
Венеціанська штукатурка імітує мармурове покриття. До її складу входить натуральна крихта. Матеріал наносять на робочу поверхню в кілька шарів.
Суміш напівпрозора, тому в результаті виходить ефект природного каменю. Венеціанська штукатурка вважається найбільш складною в роботі, тому її використовують досвідчені майстри. Зате матеріал стійкий до механічних впливів і вологи.
Як підготувати стіни до нанесення декоративного покриття
Перед нанесенням штукатурки робочу зону зачищають і вирівнюють. З кімнати заздалегідь виносять всі меблі. Для захисту поверхонь від забруднень використовують поліетилен.
При необхідності зі стін видаляють старе декоративне покриття. Шпалери рекомендується спочатку розмочити. Це запобіжить появі пилу і прискорить процес зняття.
Від вапна і старої фарби позбавляються за допомогою шпателя. Їм же прибирають нерівності і горби. Для видалення деяких видів фарби підходить змивка.
Після видалення декоративного шару поверхню оглядають, щоб розрахувати обсяг чорнового матеріалу. Наявність подряпин, відколів і тріщин збільшує витрату, тому що дефекти необхідно закрити вирівнювачем. Останній розводять за інструкцією до консистенції пасти або густої сметани.
Вирівнювачем покривають проблемні зони. Повністю обробляти поверхні їм не потрібно, тому що це збільшить витрату чорнових матеріалів.
Після усунення дефектів на стіні можуть сформуватися невеликі горби. Їх прибирають спеціальної будівельної теркою або шліфувальним папером.
В кінці поверхню протирають вологою тканиною або губкою, щоб прибрати частинки пилу. Для видалення сміття бажано скористатися будівельним пилососом. Побутовий для цих цілей не підходить, тому що він забивається і може вийти з ладу. Після миття стін обов’язково дають просохнути.
Після вирівнювання поверхню покривають ґрунтовкою. Перевагу віддають складам з високою проникаючою здатністю. Вони заповнюють порожнечі в нижніх шарах і зменшують витрату штукатурки.
Грунтовка додатково вирівнює дефектні ділянки, робить підставу однорідним і зменшує кількість пилових частинок. Після її застигання переходять до нанесення декоративної штукатурки.
Наносимо в першу чергу базовий шар.
Рецепти виготовлення з шпаклівки
Існують багато рецептів виготовлення штукатурки з шпаклівки. Найпопулярніші способи мають на увазі використання гіпсу, грунтовки, мармурової крихти і клею ПВА.
Добавки мають декоративне і функціональне призначення. Наприклад, клей проникає глибше в нижні шари, забезпечує краще зчеплення і трохи захищає від вологи.
З клеєм ПВА
Для створення штукатурки беруть:
12 кг гіпсової штукатурки;
4 л води;
0,5 кг клею ПВА.
При необхідності обсяг суміші можна зменшити зі збереженням пропорцій компонентів. Додатково знадобиться тара для змішування.
Шпаклівку пересипають в ємність, в порошок вливають воду і замішують однорідну масу. Потім в отриману суміш вводять клей. При необхідності його можна замінити затирочною сумішшю для гіпсокартону. Отриману масу наносять пензлем, валиком або фігурними шпателями.
Клей ПВА для виготовлення штукатурки.
З грунтовкою
Штукатурка з шпаклівки і грунтовки більш приємна в роботі. Її простіше наносити, вона добре маскує нерівності, масі легко надати форму.
Приготувати матеріал нескладно: 6 кг порошку змішують з уже розведеною білою ґрунтовкою до консистенції однорідної сметани. Обсяг додаткового компонента залежить від його марки і вмісту води. У масу додають 100-200 г затірки для швів. За бажанням до складу можна ввести фарбу.
Змішуємо штукатурку і ґрунтовку.
З гіпсу
Гіпсова штукатурка-класичний варіант. Це бюджетний матеріал, з яким просто працювати. Масу готують з 6 кг гіпсової шпаклівки і 2 л води. Рекомендується додати 0,2 л клею ПВА для підвищення міцності і заповнення пір нижніх шарів.
Гіпс з додаванням клею ПВА для міцності.
З мармуровою крихтою
Є 2 способи приготування штукатурки з мармуровою крихтою. Перший має на увазі змішування наповнювача з класичної шпаклівкою. На 4 частини основи беруть 1 частина мармуру. Отриману суху масу розбавляють водою до консистенції сметани. Додавати барвник в сировину не рекомендується.
Альтернативний метод-використання спеціальної шпаклівки, в складі якої вже присутній мармурова крихта. У неї додають гашене вапно в пропорції 1:1.
Суху суміш розводять водою до консистенції рідкого тіста або густої сметани. На цьому етапі за бажанням вводять пігменти. Масу перемішують до однорідності. Така штукатурка буде імітувати Венеціанську при багатошаровому нанесенні.
Шпаклівку з крихтою наносять шпателем або кельмою.
Варіанти нанесення суміші та інструменти
Для нанесення штукатурки використовують безліч технік та інструментів. До числа популярних відносяться ефекти короеда, морської хвилі, риб’ячої луски і т.д. допускаються навіть хаотичні форми і візерунки. За допомогою трафаретів створюють складні повторювані орнаменти.
Структурні та фактурні валики
Фактурні і структурні валики дозволяють отримати однорідну поверхню з борознами, смугами і заглибленнями. Іноді в продажу можна знайти інструменти з простими малюнками: зірками, відбитками лап і т. д.
Такі пристосування можна використовувати 2 способами: вдавлювати поверхню в ще сирий матеріал, щоб отримати глибокі відмітини, або наносити ними фарбу для створення відбитків.
Якщо вам не вдалося знайти в продажу фактурні інструменти або ви хочете неповторний дизайн, можна спробувати створити відповідний валик самостійно.
Для цього використовують підручні засоби. На поверхню намотують білизняні мотузки, шнури, кожзам, овочеві сітки і т.д. допускається застосування поліетиленової плівки: її обертають навколо робочої поверхні так, щоб були складки.
Валики для декоративної штукатурки.
За допомогою трафарету
Трафарети дозволяють отримати об’ємний малюнок або візерунок. Інструмент використовують на базовій рівній поверхні або покритті з невеликим рельєфом.
Існують пластикові, силіконові і паперові трафарети. Останні підходять тільки для одноразового використання. Силіконові інструменти вважаються більш зручними, тому що вони гнучкі.
Трафарети закріплюють на стіні. Переважно використання скотча для надійної фіксації. Порожні клітинки заповнюють штукатуркою. Коли маса починає застигати, трафарет прибирають. Після висихання контури підправляють наждачним папером.
Об’ємний малюнок, отриманий за допомогою трафарету.
Використання кельми
Кельмою можна як створити базовий шар, так і надати глянець або зробити візерунок. Рельєф формують хаотичними або хвилеподібними рухами. Якщо Рівному шару потрібно надати Глянець, по ньому проводять гострою стороною до повного висихання.
Використання кельми полегшує нанесення візерунка.
Дешева Венеціанська
Венеціанську штукатурку наносять пошарово, обробляючи окремі ділянки довільних розмірів і форм. Для створення цікавого візуального ефекту змінюють товщину шарів.
Ближче до стиків їх роблять більш тонкими, щоб потім домогтися цілісності покриття. Матеріал накладають на поверхню кілька разів, роблячи перерви, щоб маса встигла просохнути.
Насамперед наносять базу. Другий шар роблять тонким, але формують на його поверхні прожилки і плями, які імітують натуральний камінь.
Після цього масу викладають шпателем, надаючи рельєфність. Грубі ділянки шліфують, щоб пом’якшити, незадовго до повного висихання. Пил прибирають і обробляють стіну воском.
Версальський
Для Версальської техніки потрібна золотиста штукатурка з перламутровим пігментом. Її наносять на поверхню кельмою або шпателем, потім цими ж інструментами формують рельєфні поглиблення. Після висихання матеріалу фінішний шар рівняють, зачищають від пилу, при необхідності грунтують і фарбують.
Пігмент можна наносити тільки на виступи. В кінці грунтовку покривають лаком на водній основі, наполовину розбавивши його, щоб не було ефекту плівки.
Целофановий пакет
Для цієї техніки знадобиться газета. Її бгають і кладуть в пакет, щоб поверхня не контактувала з сирим матеріалом безпосередньо. Шпаклівку використовують стартову, а не фінішну.
Товщину шару збільшують до 5-6 мм.газетою проходяться по всій поверхні, злегка натискаючи. Після висихання маси стіну грунтують і фарбують.
Робимо відбитки на стіні за допомогою газети в пакеті.
Травичка
Для отримання фактури травички знадобиться рельєфний валик. Зробити його можна самостійно, намотавши на поверхню мотузку з просвітом в 1 см.
Інструментом проводять кілька разів по оброблюваної поверхні зверху вниз. З напрямком мотузки можна експериментувати. Наприклад, намотати її хрестоподібно.
Шуба
Для отримання ефекту шуби потрібні шматки щільного поліетилену. Його прикладають до сирого матеріалу і утворюють хаотичні опуклості і поглиблення на поверхні.
Таке покриття добре виглядає як в житлових приміщеннях, так і зовні будинку. Якщо потрібна більш гладка фактура, беруть великий шматок тонкого поліетилену, площа якого збігається зі стіною.
Штукатурка з ефектом шуби можна використовувати, як всередині, так і зовні будинку.
Креатив
Для отримання цієї фактури простий валик обмотують кожзамом, формуючи складки. Потім їм кілька разів проводять по сирому матеріалу, обробляючи всю поверхню.
До переваг цього варіанту відносять неможливість відтворення однакового візерунка, простоту процесу і використання доступних інструментів.
Рельєфність добре приховує дефекти покриття. Навіть якщо в процесі ви випадково допустите помилку, вона не буде виділятися на загальному тлі за рахунок хаотичної текстури. В крайньому випадку можна розгладити ділянку і повторно обробити його.
Неповторний креатив.
Короїд
Візерунок короїд формують кельмою. Виходить він як за рахунок тиску металевими частинами інструменту, так і завдяки повітрю під робочою поверхнею.
Штукатурку наносять невеликими шарами. Бажано здійснювати кельмою діагональні руху: в цьому випадку поглиблення будуть виглядати більш гармонійно. Горизонтальні і вертикальні борозни складніше нанести, на такому покритті краще видно дефекти.
Даний ефект наноситься кельмою.
Риб’яча луска
Для ефекту риб’ячої луски спочатку наносять базу. Товщина цього шару – 3-5 мм.якщо потрібен виражений рельєф, беруть більше маси. Луску формують за допомогою шпателя з лезом не більше 10 см.чим менше робоча поверхня, тим дрібнішим виходить візерунок. Декорувати стіну починають з нижніх кутів, потім рухаються в сторону і вгору.
Для отримання луски роблять невеликі округлі поглиблення в шаховому порядку. Якщо якась ділянка вам не подобається, його можна розгладити і обробити повторно.
За допомогою шпателя робимо ефект риб’ячої луски.
Забарвлення і фінальна обробка
Декоративна штукатурка являє собою фінішне покриття, тому її можна залишити в первозданному вигляді. Особливо це стосується тих випадків, коли в масу заздалегідь був доданий барвник.
В інших випадках бажано пофарбувати верхній шар. Необов’язково розподіляти пігмент рівномірно: можна зробити акцент на опуклостях. Допускається використання декількох відтінків.
Після фарбування рекомендується покрити всю поверхню воском або лаком. Вони захистять штукатурку від пошкоджень і полегшать прибирання, трохи згладивши нерівності. Таке покриття дозволяється мити з використанням губки.
Приклади використання в інтер’єрі на стінах і стелі
Обробку штукатуркою часто використовують для створення акцентів. Рельєф надають тим ділянкам, які потрібно візуально виділити. При наявності необхідних навичок з маси створюють об’ємні прикраси під ліпнину. Екзотичний варіант-текстурування під дерево, натуральний камінь або шкіру.
Іноді в інтер’єрах можна зустріти імітацію цегляної кладки з штукатурки. Вона обходиться дешевше натуральної і більш практична, тому що маса з шпаклівки менш пориста, більш стійка до вологи і температурних коливань.
На кухнях фартухи з штукатурки накривають захисними екранами. Це дозволяє зберегти рельєф і полегшити прибирання, оскільки через заглиблень мити таку стіну складніше.
Щоб пофарбувати стіну правильно, її потрібно обштукатурити, зашпатлевать і заґрунтувати. Але іноді заради дизайнерського задуму можна обійтися без штукатурки і шпаклівки. Розберемося, як підібрати матеріали та пофарбувати бетонну стіну без оздоблення.
Вибираємо матеріали
Для роботи будуть потрібні фарби і грунтовка.
Фарби вибирайте на водній основі: вони недорогі і швидко сохнуть, не мають запаху і прості у використанні.
Для вітальні, спальні і коридорів підійдуть акрилові фарби, тому що добре захищають покриття і переносять постійний вплив сонячних променів.
Для кухні краще вибирайте Силіконові фарби: вони утворюють на поверхні плівку, яка не пропускає пар і стійка до різких перепадів температури.
Навіть голу стіну без шпаклівки або штукатурки потрібно грунтувати. Грунтовка допоможе фарбі добре прилипнути до стіни — Колір буде рівним, покриття не потріскається і протримається набагато довше.
Як пофарбувати стіни: поверх шпалер або відразу поверх шпаклівки
Дізнайтеся більше
Готуємо інструменти
Після того як ви визначилися з фарбою, переходите до вибору інструментів. Вам знадобляться:
валик або кисть для нанесення фарби
сама фарба
грунтовка глибокого проникнення для фарбування бетонних підстав
валик на поролоновій основі для нанесення грунтовки
ємність для розмішування фарби
ємність для фарби до валиків і кистей
індивідуальний захист, тому що більшість фарб при попаданні на шкіру або в очі викликають роздратування
щітка з металевим ворсом, щоб очистити стіну від пилу і бруду
А ще можуть стати в нагоді:
пемза або наждачний папір, якщо біля стін невелика нерівність
болгарка, якщо стіни занадто нерівні
розчин мідного купоросу, якщо на стіні утворилася іржа
Фарбуємо голу стіну
Навіть у випадку з голою стіною доведеться підготувати поверхню. І тільки потім можна приступити до фарбування.
Знепильте стіну. Для цього щіткою з металевим ворсом швидкими рухами очистіть стіну, поки вона не стане однорідного кольору.
Якщо на стіні є сильні нерівності, відшліфуйте ці місця за допомогою болгарки з металевим диском. Якщо нерівності невеликі-наждачним папером або пемзою.
Якщо на бетоні немає покриття, на ньому з часом утворюється іржа — невеликі жовті плями на стіні. Щоб її видалити, візьміть розчин мідного купоросу. Розмішайте 100-300 г суміші в 10-літровому відрі з водою, перемішайте і нанесіть на стіну. Переходьте до наступного кроку тільки через 5-7 годин, щоб розчин встиг повністю висохнути.
Загрунтуйте стіну. Валиком на поролоновій основі розподіліть ґрунтовку по стіні в один шар. Розподіліть грунтовку по всій поверхні стіни рівномірно. Якщо стіна занадто шорстка, візьміть плоску кисть і нанесіть їй грунт на стіну, щоб він проник в усі поглиблення поверхні.
Якщо у вас фарба на водній основі, розведіть її в пропорції, зазначеної на упаковці, і перемішайте до отримання однорідної консистенції. Фарби, які розводити не потрібно, добре перемішайте після розтину. Так на стіні не залишиться грудок фарби, а колір стіни буде рівним. Щоб не залишалося слідів від кисті і лисин, наносите фарбу пензлем хрестоподібними рухами.
Якщо після висихання першого шару є сліди від кисті або нерівності, нанесіть другий шар фарби валиком, рухаючись від стелі до підлоги.
Укладання плитки на нерівній поверхні може бути складним завданням, але з правильним підходом вона може бути виконана успішно. Ось кілька порад:
Підготуйте поверхню. Переконайтеся, що поверхня, на яку ви збираєтеся укладати плитку, чиста і вільна від сміття та пилу. Якщо поверхня сильно нерівна, ви можете розглянути можливість використання самовирівнюючої суміші або додавання додаткового шару цементу.
Використовуйте правильну клейкість. Виберіть клей, який відповідає розміру та типу плитки, а також поверхні, на яку ви кладете плитку. Використовуйте спеціальний клей для нерівних поверхонь, який має більшу адгезію і зміцнює плитку на нерівній поверхні.
Регулярно перевіряйте рівень. Перевіряйте рівень плитки після кожного укладання і відрегулюйте її положення при необхідності. Використовуйте рівень і рейки для перевірки рівня і вирівнювання плитки.
Ріжте плитки правильно. Якщо вам потрібно обрізати плитку, використовуйте плиткоріз або плитку. Ріжте плитки обережно і точно, щоб вони відповідали формі і розміру поверхні.
Заповніть шви. Після того, як ви поклали плитку, заповніть шви між ними затіркою. Затирка допоможе закріпити плитку на місці і запобігти появі тріщин і щілин.
Дозвольте плитці висохнути. Дайте плитці достатньо часу для висихання, перш ніж почати використовувати область. Дотримуйтесь інструкцій виробника клею та затірки щодо часу висихання.
В цілому, укладання плитки на нерівній поверхні вимагає більше часу і терпіння, ніж укладання на рівній поверхні, але з правильним підходом ви можете домогтися успішного результату.
Зміст
Підготовка поверхні для укладання плитки
Вибір матеріалів для укладання на нерівну поверхню
Підготовка клейової суміші для укладання на нерівній поверхні
Розмітка поверхні перед укладанням плитки
Особливості укладання плитки на нерівну поверхню
Техніка укладання плитки на нерівну поверхню
Підготовка поверхні для укладання плитки
Якщо ви збираєтеся укладати плитку на нерівній поверхні, то для досягнення кращих результатів вам потрібно виконати наступні кроки:
Оцініть поверхню: оцініть поверхню та визначте, наскільки вона нерівна. Це допоможе вам зрозуміти, які додаткові дії необхідні для підготовки поверхні.
Підготуйте Інструменти та матеріали: необхідні матеріали включають шпателем, суміш для стяжки підлоги, рівень, молоток і долото. Залежно від стану поверхні, можливо, Вам також знадобиться деяка кількість цементу або гіпсокартону.
Почистіть поверхню: очистіть поверхню від будь-яких залишків, таких як пил, бруд, масло та інші забруднення. Для цього використовуйте миючий засіб і щітку або скребок.
Вирівняйте поверхню: якщо поверхня нерівна, ви можете вирівняти її, застосовуючи суміш для стяжки підлоги. Нанесіть суміш на поверхню і використовуйте шпателем, щоб розподілити її рівномірно. Потім використовуйте рівень, щоб переконатися, що поверхня рівна.
Встановіть плитку: після того, як поверхня вирівняна і висохла, можна приступати до укладання плитки. Нанесіть клей на поверхню і покладіть плитку на клей. Переконайтеся, що плитка встановлена рівно і в правильному положенні.
Доопрацюйте поверхню: якщо після укладання плитки на поверхні все ще залишаються нерівності, ви можете використовувати цемент або гіпсокартон, щоб заповнити будь-які прогалини та створити рівну поверхню.
Важливо пам’ятати, що підготовка нерівній поверхні для укладання плитки може зайняти деякий час, але результати будуть стояти витрачених зусиль.
Вибір матеріалів для укладання на нерівну поверхню
При виборі матеріалів для укладання плитки на нерівну поверхню важливо враховувати не тільки зовнішній вигляд і колір, але і якість і міцність матеріалів. Ось деякі рекомендації щодо вибору матеріалів для укладання плитки на нерівну поверхню:
Плитка: виберіть плитку, яка відповідає розмірам і формі поверхні. Якщо поверхня нерівна, краще вибрати менший розмір плитки, щоб зменшити кількість тріщин і розривів.
Клей: для укладання плитки на нерівну поверхню необхідно використовувати клей з хорошою адгезією. Виберіть клей, який підходить для конкретного типу поверхні, на яку ви кладете плитку.
Суміш для стяжки підлоги: якщо поверхня нерівна, для її вирівнювання може знадобитися суміш для стяжки підлоги. Виберіть суміш, яка підходить для поверхні і призначена для використання в поєднанні з плиткою.
Інструменти: при укладанні плитки на нерівну поверхню, вам знадобляться додаткові інструменти, такі як рівень, молоток і долото, щоб вирівняти поверхню і забезпечити правильне положення плитки.
Захист: при роботі з клеєм і сумішшю для стяжки підлоги необхідно захистити руки і очі, щоб уникнути можливих пошкоджень.
При виборі матеріалів та інструментів враховуйте розміри і форму поверхні, її стан, а також стиль і колір плитки, щоб досягти оптимальних результатів укладання плитки на нерівну поверхню.
Підготовка клейової суміші для укладання на нерівній поверхні
При підготовці клейової суміші для укладання на нерівній поверхні необхідно враховувати стан поверхні і тип клею, який ви збираєтеся використовувати. Ось деякі загальні рекомендації по підготовці клейової суміші для укладання на нерівній поверхні:
Виберіть правильний тип клею: залежно від типу поверхні та плитки, яку ви збираєтеся укласти, виберіть клей, який відповідає конкретній ситуації. Наприклад, для укладання на бетонну поверхню може знадобитися клей на цементній основі, а для укладання на дерев’яну поверхню може знадобитися клей на акриловій основі.
Дотримуйтесь інструкцій виробника: Прочитайте інструкції виробника на упаковці клею та дотримуйтесь зазначених рекомендацій щодо змішування. Зазвичай потрібно додати певну кількість води до суміші і перемішати до отримання однорідної консистенції.
Підготуйте інструменти: для змішування клейової суміші вам знадобляться відро, мішалка або шпателем і вода.
Змішуйте повільно: змішуючи клейову суміш, повільно додайте воду і перемішуйте, поки не досягнете бажаної консистенції. Консистенція повинна бути досить щільною, щоб клей не стікав, але досить м’якою, щоб була легко наносити на поверхню.
Перевірте клей: перед нанесенням клейової суміші на поверхню, перевірте її на рівність і при необхідності, додайте більше води або сухого клею, щоб досягти потрібної консистенції.
Важливо пам’ятати, що підготовка клейової суміші може відрізнятися в залежності від типу поверхні і клею, тому переконайтеся, що ви дотримуєтеся рекомендацій виробника на упаковці клею.
Розмітка поверхні перед укладанням плитки
Розмітка поверхні перед укладанням плитки дуже важлива, оскільки вона дозволяє створити правильну форму і розташування плитки. Ось деякі рекомендації по розмітці поверхні перед укладанням плитки:
Визначте розміри поверхні: використовуючи вимірювальну стрічку або лазерний вимірювач, визначте розміри поверхні, на яку ви збираєтеся укладати плитку.
Налаштуйте центральну лінію: центральна лінія повинна бути намальована посередині поверхні. Використовуйте крейду або олівець для малювання, щоб намалювати центральну лінію, що проходить через центр поверхні від одного кінця до іншого.
Позначте робочу область: позначте робочу область, яку ви будете покривати плиткою. Намалюйте горизонтальну та вертикальну лінії на центральній лінії, щоб створити сітку, яка буде служити орієнтиром для укладання плитки.
Обчисліть кількість плитки: обчисліть кількість плитки, яка вам знадобиться для покриття поверхні. Переконайтеся, що у вас є достатня кількість запасних плиток на випадок, якщо в процесі укладання потрібно замінити будь-яку плитку.
Намалюйте зразок: намалюйте зразок укладання плитки на аркуші паперу або на поверхні, щоб побачити, як вона буде виглядати на поверхні.
Після того, як ви виконаєте розмітку поверхні, ви будете готові почати укладання плитки. Важливо пам’ятати, що правильна розмітка поверхні допомагає створити більш міцну, рівну і привабливу укладання плитки.
Особливості укладання плитки на нерівну поверхню
Укладання плитки на нерівну поверхню може бути складним завданням, але її можна виконати успішно, якщо дотримуватися кількох простих правил:
Підготуйте поверхню. Очистіть поверхню від пилу, бруду та інших забруднень. Переконайтеся, що поверхня гладка, не має вибоїн і виступів.
Використовуйте правильну клейку суміш. Виберіть клейку суміш, яка відповідає типу плитки та поверхні, на яку вона буде укладатися. Зазвичай для нерівних поверхонь використовують клей з поліпшеними адгезивними властивостями.
Нанесіть клейку суміш товстим шаром. Нанесіть клейку суміш товстим шаром, щоб створити додаткову підтримку для плитки на нерівній поверхні.
Використовуйте хрестоподібну укладку. При укладанні плитки на нерівну поверхню необхідно використовувати хрестоподібну укладку. Це допоможе встановити плитку на рівній відстані один від одного і створити рівну поверхню.
Використовуйте упускні клини. Для того щоб компенсувати нерівності поверхні і створити рівний горизонтальний рівень, рекомендується використовувати спеціальні клини. Вони допоможуть встановити плитку на потрібному рівні і зберегти правильний зазор між плитками.
Регулярно перевіряйте рівень укладання. Після установки декількох плиток обов’язково перевіряйте рівень їх укладання за допомогою рівня або лазерного рівня.
Зачекайте, поки клей висохне. Після установки плитки на нерівну поверхню, дайте клейку суміші висохнути повністю, перш ніж приступати до наступного етапу укладання. Це допоможе уникнути зсуву плитки і зберегти рівну поверхню.
Техніка укладання плитки на нерівну поверхню
При укладанні плитки на нерівну поверхню необхідно дотримуватися певної техніки, щоб отримати рівний і міцний результат. Ось основні кроки для укладання плитки на нерівну поверхню:
Підготовка поверхні: очистіть поверхню від пилу, бруду та інших забруднень. Переконайтеся, що поверхня гладка і не має вибоїн і виступів.
Розмітка: позначте поверхню, щоб визначити місця, де потрібно встановити плитку, і визначити правильну висоту.
Приготування клейкої суміші: приготуйте клейку суміш, відповідну типу плитки і поверхні, на яку вона буде укладатися. Зазвичай для нерівних поверхонь використовують клей з поліпшеними адгезивними властивостями.
Нанесення клейкої суміші: нанесіть клейку суміш товстим шаром за допомогою зубчастої шпательної, щоб створити додаткову підтримку для плитки на нерівній поверхні.
Встановлення першої плитки: встановіть першу плитку, починаючи з центру області, де ви будете укладати плитку. Плитка повинна бути встановлена на рівні і не повинна зрушуватися.
Установка наступних плиток: продовжуйте укладати плитку, дотримуючись раніше виконаної розмітки і використовуючи клини для компенсації нерівностей поверхні і створення рівного рівня.
Регулярна перевірка рівня: після установки декількох плиток обов’язково перевіряйте рівень їх укладання за допомогою рівня або лазерного рівня.
Заповнення простору: при необхідності обрізайте плитки, щоб вони відповідали потрібним розмірам і заповніть простору між плитками затіркою.
Очікування повного висихання клею: дайте клейку суміші висохнути повністю, перш ніж приступати до наступного етапу укладання. Це допоможе уникнути зсуву плитки і зберегти рівну поверхню.
Дотримуючись цих кроків, можна досягти хорошого результату при укладанні плитки на нерівну поверхню.
Плитка на кухні може бути схильна до пошкодження, тому її необхідно регулярно доглядати, щоб зберегти її в хорошому стані. Ось кілька порад по догляду за плиткою на кухні:
Регулярно прибирайте пил і бруд. Для цього можна використовувати вологу ганчірку або м’яку губку з миючим засобом.
Уникайте використання абразивних засобів і грубих щіток під час чищення плитки, оскільки вони можуть подряпати поверхню.
Якщо на плитці залишилися жирні плями, використовуйте спеціальний засіб для видалення жиру або звичайний оцет, розведений у воді.
Під час чищення плитки уникайте потрапляння води під плитку, оскільки це може призвести до пошкодження клею.
Регулярно перевіряйте стан затірки між плитками і, при необхідності, замініть її.
Якщо плитка має матову поверхню, не використовуйте абразивні засоби для її чищення. Найкраще використовувати м’яку губку і миючий засіб.
Якщо на плитці утворилися плями від кави або чаю, спробуйте видалити їх за допомогою розчину з оцту і води.
Якщо плитка має глянсову поверхню, використовуйте спеціальний засіб для чищення скла або воскову поліроль.
Уникайте ударів і падінь важких предметів на плитку, оскільки це може пошкодити її.
Регулярно проводьте профілактичні роботи, такі як герметизація швів між плитками, щоб уникнути проникнення води і бруду під плитку.
Зміст
Очищення плитки від жиру і бруду
Застосування спеціальних чистячих засобів для плитки
Особливості прибирання глянсовою плитки на кухні
Видалення плям з плитки на кухні
Використання мікрофібри при прибиранні плитки
Очищення швів між плитками на кухні
Використання пари для очищення плитки на кухні
Догляд за плиткою з малюнком і фотодруком
Очищення плитки від жиру і бруду
Для очищення плитки від жиру і бруду можна використовувати кілька способів:
Змішайте в рівних пропорціях оцет і воду, нанесіть на поверхню плитки і дайте йому вбратися на кілька хвилин. Потім протріть поверхню за допомогою губки або ганчірки і змийте водою.
Змішайте в рівних пропорціях соду і воду, нанесіть на поверхню плитки і залиште на 10-15 хвилин. Потім протріть поверхню губкою або ганчіркою і змийте водою.
Використовуйте спеціальний очищувач для кухонних поверхонь, який можна придбати в супермаркеті. Дотримуйтесь інструкції на упаковці, щоб правильно використовувати його.
Використовуйте пароочисник для видалення жиру та бруду з плитки. Це буде особливо ефективно для усунення старих плям і нальоту.
У будь-якому випадку, перед використанням будь-якого з цих засобів, переконайтеся, що вони безпечні для використання на поверхні плитки, щоб не пошкодити її.
Застосування спеціальних чистячих засобів для плитки
Спеціальні засоби для чищення плитки можуть допомогти видалити стійкі плями, жир та бруд з поверхні плитки. Вони можуть бути корисні в тих випадках, коли звичайні методи очищення не справляються із завданням.
Існує багато різних типів засобів для чищення плитки, включаючи спреї, рідини та гелі. Деякі містять абразивні частинки, які допомагають відлущувати плями та бруд, а інші містять спеціальні розчинники, які розчиняють жир та інші домішки.
Перед використанням будь-якого з цих засобів, важливо слідувати інструкції на упаковці і переконатися, що вони безпечні для використання на поверхні плитки. Деякі засоби для чищення можуть містити агресивні хімічні речовини, які можуть пошкодити плитку або дратувати шкіру або очі.
Якщо ви сумніваєтеся в безпеці миючого засобу або не знаєте, як його правильно використовувати, найкраще звернутися до професійних прибиральників або до фахівців з догляду за плиткою, які можуть допомогти вам вибрати правильний засіб і дати рекомендації щодо його використання.
Особливості прибирання глянсовою плитки на кухні
Глянцева плитка на кухні може надати вашій кухні стильний і сучасний вигляд, але вимагає більш акуратного прибирання, щоб зберегти свій блиск і гладкість поверхні. Ось деякі поради для прибирання глянцевої плитки на кухні:
Використовуйте м’яку ганчірку, щоб уникнути подряпин на поверхні плитки. Добре підходять мікрофібра або інші м’які ганчірки.
Уникайте використання абразивних засобів, таких як губки для посуду, сталева шерсть, пасти для чищення або жорсткі щітки, які можуть пошкодити поверхню плитки.
Для очищення глянсової плитки можна використовувати м’які миючі засоби, які не містять абразивних частинок. Найкраще використовувати спеціальні засоби для чищення для глянсовою плитки, які можна купити в магазинах для дому та побуту.
Для видалення жиру і бруду з поверхні плитки можна використовувати суміш води і оцту. Нанесіть на поверхню плитки, залиште на кілька хвилин, потім протріть м’якою ганчіркою і змийте водою.
Не допускайте потрапляння води під плитку, особливо якщо плитка була встановлена недавно. Вода може спричинити пошкодження та руйнування клею, який утримує плитку на місці.
Не забувайте чистити зазори між плитками, щоб уникнути накопичення бруду та пилу.
Дотримуючись цих порад, ви зможете зберегти глянсову плитку на кухні у відмінному стані і насолоджуватися її блиском і чистотою.
Видалення плям з плитки на кухні
Видалення плям з плитки на кухні може бути дещо складним процесом, особливо якщо плями давно знаходяться на поверхні плитки або якщо вони викликані стійкими забрудненнями, такими як жир або барвник. Ось кілька порад, які допоможуть вам видалити плями з плитки на кухні:
Використовуйте універсальний засіб для чищення. Нанесіть засіб на поверхню плитки, залиште на кілька хвилин, а потім протріть м’якою губкою або ганчіркою. Змийте засіб для чищення водою.
Для видалення жирних плям можна використовувати спеціальні жиророзчинні засоби, такі як соду або спиртові розчини.
Якщо пляма викликана барвником або іншими стійкими забрудненнями, може знадобитися більш агресивний засіб, наприклад кислота, яку можна придбати в магазинах будівельних матеріалів. Однак, перед використанням кислоти, переконайтеся, що вона безпечна для вашої плитки, і дотримуйтесь інструкцій на упаковці.
Для видалення плям від води і сечі можна використовувати суміш води і оцту. Нанесіть на пляму, залиште на кілька хвилин, потім протріть м’якою губкою або ганчіркою і змийте водою.
Якщо всі перераховані вище методи не спрацювали, можна спробувати використовувати пароочисник, який швидко і ефективно видаляє плями і забруднення з поверхні плитки.
Важливо пам’ятати, що деякі плями можуть бути викликані пошкодженнями плитки, такими як подряпини або тріщини. Якщо плями не вдається видалити, необхідно звернутися до професійного прибиральника або фахівця з догляду за плиткою, щоб визначити, що саме викликає плями і як їх видалити без пошкодження поверхні плитки.
Використання мікрофібри при прибиранні плитки
Мікрофібра-це дуже м’яка тканина, яка створена для ефективного прибирання, не залишаючи подряпин або пошкоджень на поверхнях. Використання мікрофібри під час чищення плитки на кухні може бути дуже корисним та ефективним способом очищення бруду, пилу та жиру.
Мікрофібра має дуже дрібні волокна, які можуть легко проникати в пори поверхні плитки, піднімаючи бруд і масло. Вона також може бути використана без застосування хімічних засобів, що робить її більш безпечною для вас і для навколишнього середовища.
Для використання мікрофібри при прибиранні плитки, дотримуйтесь цих порад:
Використовуйте чисту мікрофібру. Якщо тканина забруднена або мокра, вона може пошкодити поверхню плитки.
Якщо плитка дуже брудна, спочатку видаліть великі забруднення за допомогою щітки або скребка, а потім протріть поверхню мікрофіброю.
Використовуйте мікрофібру, змочену у воді, щоб видалити пил і бруд з поверхні плитки. Якщо потрібно видалити жир або масло, додайте до води трохи миючого засобу.
Використовуйте легкі рухи, коли ви протираєте поверхню плитки мікрофіброю, щоб уникнути подряпин і пошкоджень.
Після того, як ви закінчите прибирання, вимийте мікрофібру у воді та добре вичавіть, щоб уникнути накопичення бруду та олії на тканині. Після цього мікрофібру можна висушити або випрати в пральній машині.
Використання мікрофібри при прибиранні плитки на кухні може значно спростити і прискорити процес прибирання, зберігаючи при цьому поверхню плитки в хорошому стані.
Очищення швів між плитками на кухні
Очищення швів між плитками на кухні може знадобитися для видалення бруду, плям та інших забруднень, які накопичуються з часом. Ось кілька кроків, які допоможуть вам очистити шви між плитками на кухні:
Підготуйте всі необхідні матеріали, включаючи щітку або скребок для чищення, м’яку ганчірку, воду та миючий засіб для чищення швів.
Почніть з видалення поверхневого бруду за допомогою щітки або скребка для чищення. Це допоможе видалити пил, шматочки їжі та інші дрібні забруднення.
Потім нанесіть на шви миючий засіб для чищення швів і дайте йому діяти на кілька хвилин, як зазначено на упаковці. Це допоможе розм’якшити і видалити наполегливу бруд.
Після того, як миючий засіб вплинуло, використовуйте щітку або скребок для очищення швів. Направляйте інструмент під кутом до швів, щоб витягувати забруднення з них. Якщо плитка має глазуровану поверхню, використовуйте м’яку щітку, щоб уникнути подряпин.
Нарешті, промийте шви між плитками чистою водою і висушіть їх м’якою ганчіркою.
Повторіть ці кроки, поки не будете задоволені результатом. Залежно від ступеня забруднення, можливо, знадобиться кілька проходів, перш ніж шви будуть повністю очищені.
Використання пари для очищення плитки на кухні
Використання пари для очищення плитки на кухні може бути ефективним способом очищення бруду та нальоту з поверхні плитки. Для цього можна використовувати пароочисник або парову швабру.
Перш ніж почати очищення, переконайтеся, що поверхня плитки не має тріщин або інших пошкоджень, які можуть привести до проникнення води всередину. Також переконайтеся, що плитка та її стики не мають сильних забруднень, які можуть вимагати попереднього очищення від основних забруднень.
Потім наповніть пароочисник або парову швабру водою і дайте йому нагрітися до робочої температури. Потім наведіть пар на поверхню плитки і почніть її очищати, рухаючи швабру вперед-назад. При необхідності повторюйте процес, поки не буде видалено весь бруд і наліт.
Однак, не слід використовувати пар для очищення гіпсокартону або будь-яких інших матеріалів, які можуть постраждати від високої температури або вологи. Також слід уникати використання пари поблизу електричних розеток, розеток та інших електронних пристроїв, щоб уникнути пошкоджень.
Догляд за плиткою з малюнком і фотодруком
Плитка з малюнком або фотодруком може додати затишок і індивідуальність в інтер’єр кухні або ванної кімнати. Однак, для того щоб зберегти її в хорошому стані, потрібно дотримуватися певних правил догляду.
Регулярно чистіть плитку м’якою ганчіркою або губкою, змоченою в м’якому мильному розчині. Уникайте використання абразивних засобів і щіток, які можуть пошкодити поверхню плитки і знищити малюнок.
Якщо на плитці з’явилася пляма або забруднення, яке не можна видалити за допомогою звичайної миючої рідини, можна спробувати використовувати спеціальний очищувач для керамічної плитки. Однак, перед використанням очищувача обов’язково перевірте його на невеликій ділянці плитки, щоб переконатися, що він не зашкодить малюнок.
При збиранні не допускайте попадання води в шви між плитками. Для того щоб запобігти потраплянню води в шви, можна використовувати спеціальний герметик, який заповнить проміжки між плитками і захистить їх від вологи.
Уникайте падіння важких предметів на плитку, оскільки це може призвести до пошкодження поверхні та знищення малюнка.
При установці плитки з малюнком або фотодруком рекомендується використовувати спеціальні клей і грунтовки, які допоможуть захистити поверхню плитки і Зберегти малюнок на довгий час.
Дотримання цих простих правил допоможе зберегти красу і індивідуальність плитки з малюнком або фотодруком на довгі роки.
Підготовка поверхні перед укладанням плитки — це один з найважливіших кроків в процесі укладання плитки. Погано підготовлена поверхня може привести до того, що плитка буде лежати нерівно, буде скрипіти або навіть відклеїться.
Ось кілька кроків, які слід виконати при підготовці поверхні перед укладанням плитки:
Очистіть поверхню від старої плитки, клею, фарби та інших матеріалів. Якщо поверхня дуже брудна або замаслена, то перед цим необхідно її помити і висушити.
Оцініть поверхню на наявність тріщин, ям, опуклостей та інших дефектів. Якщо є якісь пошкодження, то їх потрібно відремонтувати перед укладанням плитки.
Підготуйте рівномірну поверхню. Використовуйте стяжку, шпаклівку або інші матеріали, щоб вирівняти поверхню.
Перевірте рівень поверхні. Використовуйте рівень, щоб переконатися, що поверхня рівна і не має нахилу. Якщо поверхня нерівна, то плитка буде лежати криво.
Позначте лінії, щоб заздалегідь знати, де буде розташовуватися плитка. Це допоможе уникнути помилок і прискорить процес укладання.
При необхідності підготуйте поверхню до обробки ґрунтовкою. Грунтовка допоможе зміцнити поверхню і забезпечить краще зчеплення з клеєм для плитки.
Важливо пам’ятати, що кожна поверхня вимагає індивідуального підходу. Перед початком роботи уважно вивчіть інструкцію виробника для обраного Вами клею та інших матеріалів, щоб переконатися в правильному використанні їх для вашої поверхні.
Зміст
Оцінка стану поверхні перед укладанням плитки
Вибір відповідного грунту для обробки поверхні
Особливості підготовки бетонної поверхні
Використання шпаклівки для вирівнювання поверхні
Підготовка стін перед укладанням плитки на фартух
Підготовка поверхні перед укладанням плитки на підлогу
Підготовка поверхні перед укладанням мозаїки
Оцінка стану поверхні перед укладанням плитки
Оцінка стану поверхні перед укладанням плитки є важливим етапом процесу укладання, оскільки дозволяє виявити можливі проблеми, які можуть привести до неправильного укладання і пошкодження плитки в майбутньому. Нижче наведені деякі фактори, які потрібно враховувати при оцінці стану поверхні перед укладанням плитки.
Рівність поверхні. Поверхня, на яку буде укладатися плитка, повинна бути рівною і гладкою. Якщо поверхня має нерівності, опуклості або вдавлення, це може привести до нерівномірного укладання плитки і появи тріщин.
Чистота поверхні. Поверхня, на яку буде укладатися плитка, повинна бути чистою і вільною від бруду, пилу і жиру. Якщо на поверхні є забруднення, це може призвести до поганої адгезії клею та плитки.
Вологість поверхні. Поверхня, на яку буде укладатися плитка, повинна бути сухою. Якщо поверхня волога, це може призвести до поганої адгезії клею та плитки, а також до появи цвілі та цвілі.
Міцність поверхні. Поверхня, на яку буде укладатися плитка, повинна бути міцною і стійкою. Якщо поверхня не міцна, це може призвести до тріщин і руйнування плитки в майбутньому.
Розмір і форма поверхні. Поверхня, на яку буде укладатися плитка, повинна мати правильну форму і розміри. Якщо поверхня має дивні розміри або форму, це може привести до необхідності обрізки плитки, що може бути затратно і трудомістко.
Якщо при оцінці стану поверхні виявлені які-небудь проблеми, їх потрібно вирішити до початку укладання плитки. Це допоможе уникнути проблем в майбутньому і зберегти якість укладання плитки на довгий час.
Вибір відповідного грунту для обробки поверхні
Вибір відповідного грунту для обробки поверхні залежить від типу поверхні і призначення покриття. Нижче наведені деякі фактори, які потрібно враховувати при виборі відповідного грунту.
Тип поверхні. Грунт повинен бути підібраний в залежності від типу поверхні, на яку буде наноситися покриття. Наприклад, для металевих поверхонь потрібно використовувати грунт, який призначений спеціально для металу.
Стан поверхні. Грунт повинен бути підібраний в залежності від стану поверхні. Наприклад, для поверхонь, які мають іржу або корозію, потрібно використовувати грунт, який містить іржавостійкі добавки.
Призначення покриття. Грунт повинен бути підібраний в залежності від призначення покриття. Наприклад, для поверхонь, на які буде наноситися фарба, потрібно використовувати грунт, який поліпшить адгезію фарби і підвищить її стійкість до стирання і корозії.
Навколишнє середовище. Грунт повинен бути підібраний в залежності від умов навколишнього середовища. Наприклад, для поверхонь, які будуть експлуатуватися на відкритому повітрі, потрібно використовувати грунт, який стійкий до ультрафіолетового випромінювання і опадів.
Технічні характеристики грунту. Грунт повинен мати технічні характеристики, які відповідають вимогам виробника покриття. Наприклад, якщо виробник рекомендує використовувати грунт певного бренду або типу, потрібно слідувати його рекомендаціям.
При виборі грунту слід звертати увагу на рекомендації виробника і не економити на якості матеріалу. Правильно підібраний грунт допоможе домогтися кращої якості покриття, збільшить термін його служби і захистить поверхню від впливу навколишнього середовища.
Особливості підготовки бетонної поверхні
Підготовка бетонної поверхні перед нанесенням покриття є важливим етапом процесу і впливає на якість і стійкість покриття. Нижче наведені деякі особливості підготовки бетонної поверхні:
Очищення поверхні. Перед початком підготовки необхідно очистити поверхню бетону від бруду, пилу, масла, фарби та інших забруднень, використовуючи металеві щітки, струменевий мийку або інші спеціальні засоби для очищення.
Видалення пошкоджених ділянок. Якщо на поверхні бетону є пошкодження, такі як тріщини, відколи або вдавлення, їх потрібно видалити за допомогою шліфувальної машини, шпателів та інших інструментів.
Заповнення тріщин і отворів. Якщо на поверхні бетону є тріщини і отвори, їх потрібно заповнити спеціальним складом для бетону або затіркою.
Шліфування поверхні. Після очищення поверхні і видалення пошкоджень, поверхня бетону повинна бути відшліфована для поліпшення адгезії між бетоном і покриттям. Шліфування може бути проведена за допомогою шліфувальної машини і алмазних дисків.
Грунтовка поверхні. Після шліфування поверхню бетону повинна бути грунтована, використовуючи грунт, який відповідає типу покриття. Грунт підвищує адгезію покриття до бетону і покращує його стійкість до стирання і корозії.
Висихання поверхні. Після грунтовки поверхня бетону повинна повністю висохнути перед нанесенням покриття. Час висихання може залежати від умов навколишнього середовища і типу грунту, тому необхідно дотримуватися рекомендацій виробника.
Правильна підготовка бетонної поверхні перед нанесенням покриття допоможе домогтися кращої якості і стійкості покриття на довгі роки.
Використання шпаклівки для вирівнювання поверхні
Шпаклівка-це спеціальний склад, який використовується для вирівнювання поверхні перед нанесенням покриття. Шпаклівка може використовуватися для вирівнювання поверхні стін, стель, підлог та інших поверхонь.
Нижче наведені деякі особливості використання шпаклівки для вирівнювання поверхні:
Вибір підходящої шпаклівки. Шпаклівка повинна бути підібрана в залежності від типу поверхні, на яку буде наноситися. Наприклад, для стін і стель потрібно використовувати шпаклівку, яка призначена для роботи на гіпсокартоні, а для підлог – шпаклівку, яка містить зміцнюючі добавки.
Підготовка поверхні. Поверхня, на яку буде наноситися шпаклівка, повинна бути очищена від бруду, пилу та інших забруднень. Поверхня також повинна бути відшліфована для поліпшення адгезії між шпаклівкою і поверхнею.
Нанесення шпаклівки. Шпаклівка наноситься на поверхню за допомогою шпателів або кистей. Шпателем шпаклівку наносять шарами, починаючи від центру поверхні і рівномірно розподіляючи по всій поверхні. При нанесенні шпаклівки потрібно стежити за товщиною шару, яка повинна бути рівномірною і не перевищувати допустиму товщину.
Висихання шпаклівки. Після нанесення шпаклівки, її потрібно дати висохнути відповідно до інструкцій виробника. Час висихання може залежати від типу шпаклівки і умов навколишнього середовища.
Шліфування поверхні. Після висихання шпаклівки, поверхню потрібно відшліфувати для усунення нерівностей і отримання гладкої поверхні.
Правильне використання шпаклівки для вирівнювання поверхні допоможе досягти гладкої та рівної поверхні перед нанесенням покриття.
Підготовка стін перед укладанням плитки на фартух
Підготовка стін перед укладанням плитки на фартух – це важливий етап процесу, який дозволяє домогтися міцної і довговічною укладання плитки. Нижче наведені деякі етапи підготовки стін перед укладанням плитки на фартух.
Очищення стін від старого покриття. Якщо на стінах вже є старе покриття, його потрібно видалити до голого бетону. Це можна зробити за допомогою шпателів, шліфувальних машин та інших інструментів.
Перевірка поверхні стін. Поверхня стін повинна бути перевірена на предмет нерівностей, опуклостей і вдавлень. Якщо є нерівності, їх потрібно вирівняти за допомогою шпателів і шліфувальних машин.
Очищення поверхні. Поверхня стін повинна бути очищена від бруду, пилу та інших забруднень. Це можна зробити за допомогою металевих щіток, струменевого миття та інших спеціальних засобів для очищення.
Грунтовка поверхні. Після очищення поверхні, її потрібно гарантувати, використовуючи грунт, який відповідає типу плитки і матеріалу стіни. Грунт підвищує адгезію клею до поверхні стіни і покращує стійкість укладається плитки.
Вирівнювання поверхні. Якщо поверхня стіни має нерівності, вона повинна бути вирівняна за допомогою шпателів та інших інструментів. Це дозволить домогтися рівної і гладкої поверхні для укладання плитки.
Підготовка інструментів. Перед початком укладання плитки необхідно підготувати всі необхідні інструменти і матеріали, такі як клей, плитку і інструменти для різання і укладання плитки.
Правильна підготовка стін перед укладанням плитки на фартух допоможе домогтися міцної і довговічною укладання, а також зберегти якість укладання плитки на довгий час.
Підготовка поверхні перед укладанням плитки на підлогу
Підготовка поверхні перед укладанням плитки на підлогу – це важливий етап процесу, який дозволяє домогтися рівної і міцної укладання плитки. Нижче наведені деякі етапи підготовки поверхні перед укладанням плитки на підлогу.
Очищення поверхні. Поверхня підлоги повинна бути очищена від бруду, пилу та інших забруднень. Це можна зробити за допомогою металевих щіток, струменевого миття та інших спеціальних засобів для очищення.
Перевірка поверхні підлоги. Поверхня підлоги повинна бути перевірена на предмет нерівностей, опуклостей і вдавлень. Якщо є нерівності, їх потрібно вирівняти за допомогою шпателів і шліфувальних машин.
Грунтовка поверхні. Після очищення поверхні, її потрібно гарантувати, використовуючи грунт, який відповідає типу плитки і матеріалу підлоги. Грунт підвищує адгезію клею до поверхні підлоги і покращує стійкість укладається плитки.
Вирівнювання поверхні. Якщо поверхня підлоги має нерівності, вона повинна бути вирівняна за допомогою шпателів та інших інструментів. Це дозволить домогтися рівної і гладкої поверхні для укладання плитки.
Підготовка інструментів. Перед початком укладання плитки необхідно підготувати всі необхідні інструменти і матеріали, такі як клей, плитку і інструменти для різання і укладання плитки.
Розмітка підлоги. Для правильного укладання плитки на поле необхідно зробити розмітку. Це дозволить визначити правильне розташування плитки і забезпечить рівне і гладке покриття.
Правильна підготовка поверхні перед укладанням плитки на підлогу допоможе домогтися рівною і міцною укладання, а також зберегти якість укладання плитки на довгий час.
Підготовка поверхні перед укладанням мозаїки
Підготовка поверхні перед укладанням мозаїки є важливим етапом процесу, оскільки від якості підготовки залежить краса і довговічність покладеної мозаїки. Ось деякі рекомендації з підготовки поверхні перед укладанням мозаїки:
Очистіть поверхню від будь-яких залишків, таких як пил, бруд, масло та інші забруднення. Для цього використовуйте миючий засіб і щітку або скребок.
Перевірте поверхню на рівність і вирівнювання. Якщо поверхня нерівна, вам потрібно вирівняти її за допомогою шпателя і підготувати поверхню, застосовуючи шпаклівку або інші матеріали.
Перевірте поверхню на вологість. Якщо поверхня волога, дайте їй висохнути перед продовженням роботи. Використання мозаїчної клейкої суміші на вологій поверхні може призвести до відшарування мозаїки.
Підготуйте місце укладання. При укладанні на підлогу переконайтеся, що підлога покрита маскою, щоб запобігти забрудненню поверхні. Якщо ви укладаєте мозаїку на стіну, використовуйте рейки для визначення вертикальної лінії.
Розмітьте поверхню, щоб визначити точку початку укладання мозаїки і дотримуватися відповідний розмір і форму.
Після того, як ви підготуєте поверхню, ви можете починати укладати мозаїку. Будьте уважні та дотримуйтесь усіх інструкцій виробника клейкої суміші, щоб гарантувати правильне укладання мозаїки.
Укладання плитки на підлогу може бути складним і трудомістким процесом, але з правильною підготовкою та інструментами це можна зробити самостійно. Ось кілька кроків, які допоможуть вам укласти плитку на підлогу:
Підготовка поверхні. Перед укладанням плитки необхідно переконатися, що поверхня підлоги рівна і чиста. Якщо поверхня не рівна, то необхідно провести вирівнювання підлоги за допомогою самовирівнюється стяжки або спеціальної шпаклівки.
Підготовка інструментів. Для укладання плитки вам знадобляться: плиткоріз, маркер або олівець, затирка для швів, клей для плитки, куточок, лінійка, валик для скочування повітря, совок і губка.
Розрахунок кількості плитки. Перш ніж почати укладання плитки, потрібно розрахувати кількість плитки, яке вам знадобиться для покриття всієї поверхні підлоги.
Нанесення клею. Нанесіть клей на поверхню підлоги за допомогою зубчастої Шпателі. Нанесіть клей на площу не більше 1 м2, щоб він не встиг висохнути.
Укладання плитки. Почніть укладання плитки з центру кімнати і поступово рухайтеся до стін. При укладанні плитки використовуйте куточок і лінійку, щоб отримати рівні лінії. Не забудьте залишити місце для швів між плитками.
Різання плитки. Якщо вам потрібно вирізати плитку, використовуйте плиткоріз. Він дозволяє зробити рівний і чистий розріз.
Затирка швів. Після того, як клей висохне, можна починати затирати шви між плитками. Використовуйте затірку для швів і губку для видалення надлишків.
Очищення поверхні. Після того, як шви висохнуть, видаліть надлишки затірки і очистіть поверхню підлоги за допомогою валика і совка.
Зміст
Вибір підходящої плитки для підлоги
Планування укладання плитки
Підготовка інструментів і матеріалів
Підготовка поверхні для укладання плитки
Нанесення клею на поверхню підлоги
Правильне змішування клею
Укладання першого ряду плитки
Правильне нарізування плитки під кутом
Затирка швів між плитками
Вибір підходящої плитки для підлоги
При виборі підходящої плитки для підлоги потрібно враховувати кілька важливих факторів:
Матеріал: найбільш поширені матеріали для плитки підлоги-Кераміка і керамограніт. Кераміка, як правило, більш доступна і добре підходить для укладання на поверхні з низьким навантаженням, тоді як керамограніт більш міцний і підходить для підлоги з більшим навантаженням.
Розмір: розміри плитки можуть варіюватися від маленьких мозаїчних плиток до великих форматів. При виборі розміру плитки потрібно враховувати розміри приміщення і доцільність використання великих або маленьких форматів.
Фактура і колір: плитка може мати різну фактуру і колір, що дозволяє вибрати її відповідно до інтер’єру приміщення. Текстурована поверхня забезпечує більш надійне зчеплення з взуттям, що може бути важливо в зонах з підвищеною вологістю.
Міцність: для підлог, які піддаються великому навантаженню, необхідно вибирати більш міцні плитки. Керамограніт, як правило, більш міцний, ніж звичайна керамічна плитка.
Стиль: вибираючи плитку для підлоги, потрібно враховувати стиль і загальний дизайн приміщення, щоб плитка відповідала решті обробці і створювала гармонійний образ.
Стійкість до води: якщо ви плануєте використовувати плитку на вологій поверхні, наприклад, у ванній кімнаті, переконайтеся, що вона має достатню стійкість до води.
В цілому, при виборі плитки для підлоги необхідно враховувати не тільки її зовнішні якості, але і її функціональні властивості, такі як міцність, стійкість до вологи і навантаженні. Найкраще вибрати плитку шановних виробників, щоб бути впевненим в її якості і довговічності.
Планування укладання плитки
Планування укладання плитки для підлоги-це важливий етап в процесі ремонту. Нижче я наведу деякі основні кроки для планування укладання плитки:
Визначте тип плитки, який ви хочете використовувати, і обчисліть кількість плитки, необхідної для покриття всієї площі підлоги. Для цього виміряйте довжину і ширину підлоги і помножте їх, щоб отримати загальну площу. Додайте 10-15% до загальної кількості плитки, щоб врахувати можливі обрізки та відходи.
Вирішіть, як ви хочете Орієнтувати плитку на підлозі. Зазвичай плитка укладається в напрямку, відповідному основної осі кімнати. Якщо ви використовуєте великий формат плитки, можливо, захочете укласти плитку вздовж найбільшої довжини кімнати.
Намалюйте план укладання на папері. Вкажіть місця, де плитка повинна бути обрізана, і переконайтеся, що кути і переходи будуть виглядати рівно і пропорційно.
Розмітьте підлогу. Використовуйте червону дрібну нитку, щоб позначити основну вісь кімнати. Нанесіть знак на середину кожної стіни. Потім використовуйте рівень для проведення ліній від знака на одній стіні до знака на протилежній стіні.
Почніть укладати плитку. Почніть укладати плитку з кута, який знаходиться далеко від входу в кімнату. Використовуйте спеціальний клей для плитки і зубчасту шпатель, щоб нанести клей на підлогу в невеликих ділянках. Покладіть плитку на клей і візьміть її на місце, використовуючи гумку, щоб вирівняти її з рештою плитки. Після того, як ви покладете кілька рядів плитки, використовуйте рівень, щоб переконатися, що вони рівні.
Обрізайте плитку, якщо це необхідно. Використовуйте плиткоріз, щоб обрізати плитку, якщо її розмір не відповідає місцю, де вона повинна бути покладена. Не забудьте додати на обрізається плитку шовну насічку.
Підготовка інструментів і матеріалів
Перед укладанням плитки для підлоги необхідно підготувати всі необхідні інструменти і матеріали. Ось список основних інструментів та матеріалів, які вам можуть знадобитися:
Плитка для підлоги
Спеціальний клей для плитки
Зубчаста шпатель для нанесення клею
Плиткоріз для обрізки плитки
Ластик для вирівнювання плитки
Рівень для перевірки рівності поверхні
Хрестові розширювачі для створення швів між плитками
Шпаклівка для заповнення швів між плитками
Губка для видалення надлишків клею і шпаклівки
Шуруповерт або викрутка для установки підкладок для плитки
Підкладки для плитки, якщо необхідно підвищити рівень підлоги
Також варто переконатися, що Ви маєте всі необхідні заходи безпеки, такі як Окуляри захисні, рукавички і маску для дихання, якщо ви працюєте з порошкоподібними матеріалами. І не забудьте про відповідний одяг і взуття, які не будуть ковзати на підлозі, а також захистять ваші ноги від можливих порізів.
При підготовці інструментів і матеріалів, необхідно також оцінити кількість плитки та інших матеріалів, необхідних для укладання підлоги. Залиште трохи запасів матеріалів, щоб мати можливість замінити плитку у разі пошкодження або втрати.
Підготовка поверхні для укладання плитки
Підготовка поверхні перед укладанням плитки — це дуже важливий крок, який може вплинути на якість і довговічність укладання. Нижче я наведу кілька кроків, які Вам слід виконати для підготовки поверхні перед укладанням плитки:
Очистіть поверхню від старого покриття, якщо таке є. При необхідності видаліть стару керамічну плитку або інше покриття. Переконайтеся, що поверхня суха і вільна від пилу, бруду та інших забруднень.
Оцініть рівність поверхні. Використовуйте рівень, щоб перевірити, чи немає опуклостей або вдавлень на підлозі. Якщо є нерівності, їх необхідно вирівняти, використовуючи самовирівнюючу суміш або шпаклівку. Якщо поверхня сильно нерівна, можливо, доведеться встановити підкладки для плитки.
Вирішіть, чи потрібно підвищити рівень підлоги. Якщо ви хочете підвищити рівень підлоги, встановіть підкладки для плитки. Це дозволить створити рівну поверхню для укладання плитки. Підкладки можна придбати в магазинах будівельних матеріалів.
Підготуйте основу. Якщо ви укладаєте плитку на бетонній основі, необхідно перевірити, чи немає тріщин, які можуть призвести до пошкодження плитки в майбутньому. Якщо ви виявите тріщини, їх необхідно заповнити шпаклівкою або ремонтною сумішшю. Якщо ви кладете плитку на дерев’яну основу, переконайтеся, що вона міцна і не деформована.
Прочистіть шви. Якщо ви кладете плитку на стару керамічну плитку, переконайтеся, що шви між плитками не містять залишків клею або бруду. Прочистіть шви між плитками щіткою або спеціальним інструментом.
Обробіть поверхню грунтом. Якщо ви укладаєте плитку на бетонний підставі, рекомендується обробити поверхню грунтом. Грунт допоможе поліпшити адгезію клею до поверхні.
Нанесення клею на поверхню підлоги
Перед нанесенням клею на поверхню підлоги необхідно переконатися, що поверхня підлоги чиста, суха і вільна від пилу і бруду.
Очистіть поверхню підлоги від будь-яких залишків і забруднень.
Використовуйте шпателем або зубчастим гребінцем, щоб нанести клей на поверхню підлоги. Нанесіть клей на невеликі ділянки, щоб він не встиг висохнути, перш ніж почати класти матеріал на підлогу.
Розподіліть клей рівномірно по поверхні підлоги за допомогою шпателя або зубчастої гребінця. Переконайтеся, що клей покриває всю поверхню підлоги, і не залишає скупчень.
Після нанесення клею на поверхню підлоги, почекайте кілька хвилин, щоб він почав висихати і набувати липкість. Час висихання може залежати від типу клею, тому рекомендується ознайомитися з інструкцією із застосування на упаковці.
Нарешті, почніть укладати матеріал на поверхню підлоги, починаючи з одного кута і просуваючись поступово вперед. Переконайтеся, що матеріал щільно прилягає до поверхні підлоги і не утворює бульбашок.
Після укладання матеріалу на поверхню підлоги, нанесіть невеликий тиск на поверхню матеріалу, щоб забезпечити міцне зчеплення з клеєм.
Залиште клей висихати відповідно до рекомендацій виробника, перш ніж наступати на покладений матеріал.
Правильне змішування клею
Правильне змішування клею-це ключовий етап в процесі підготовки клейового складу. Неправильне змішування може призвести до невідповідної консистенції, утворення грудочок або недостатнього зчеплення. Ось деякі загальні рекомендації щодо змішування клею:
Прочитайте інструкції виробника на упаковці та дотримуйтесь їх. Деякі клеї можуть мати конкретні інструкції щодо змішування, які можуть відрізнятися від інших видів клею.
Використовуйте правильні інструменти для змішування клею. Зазвичай для змішування клею використовуються електричні Міксери з низькою швидкістю обертання. Якщо ви збираєтеся використовувати ручний метод, переконайтеся, що у вас є достатньо велика ємність для змішування та хороший інструмент для перемішування.
Починайте з додавання правильної кількості води. Деякі види клею поставляються у вигляді порошку, який необхідно змішати з водою. Важливо додати правильну кількість води, вказану на упаковці. Якщо ви додасте занадто багато води, то клей може бути занадто рідким і не зможе забезпечити належне зчеплення.
Не Додайте занадто багато клею відразу. Почніть з додавання трохи клею і поступово додайте більше, поки не досягнете потрібної консистенції.
Змішуйте клей до однорідної консистенції. Змішуйте клей до тих пір, поки не отримаєте однорідну суміш без грудок і грубих частинок.
Дайте клею витримати кілька хвилин після змішування. Деякі види клею вимагають відпочинку на кілька хвилин після змішування, щоб він отримав оптимальну консистенцію і готовий до застосування.
Дотримуйтесь інструкцій щодо часу висихання. Різні види клею мають різні часи висихання, і деякі вимагають додаткового часу, щоб досягти максимальної міцності. Дотримуйтесь інструкцій виробника, щоб переконатися, що клей готовий до використання.
Укладання першого ряду плитки
Укладання першого ряду плитки є важливим етапом в процесі плиткових робіт, так як від правильного укладання першого ряду залежить точність укладання інших рядів. Ось покрокове керівництво по укладанню першого ряду плитки:
Підготуйте поверхню. Поверхня, на яку буде укладатися плитка, повинна бути чистою, рівною і сухою. При необхідності зробіть вирівнювання поверхні, використовуючи рівний шар самовирівнюється суміші або стяжку.
Визначте лінію укладання. Визначте точку, де ви хочете розпочати укладання першого ряду плитки, і проведіть горизонтальну лінію за допомогою рівня або маркера. Це допоможе вам переконатися, що перший ряд плитки буде покладений точно і рівно.
Нанесіть клей. Нанесіть клей на поверхню підлоги або стіни, використовуючи зубчасту гребінець. Нанесіть клей невеликими ділянками, щоб він не встиг висохнути, перш ніж почати плитку.
Покладіть першу плитку. Почніть з укладання першої плитки в кутку, найближчому до певної лінії укладання. Натисніть плитку на клей і помістіть її в точне положення з урахуванням швів.
Перевірте рівень і продовжуйте укладку. Переконайтеся, що плитка розташована рівно і на рівні з певною лінією, використовуючи рівень. Потім продовжуйте укладати плитки вздовж лінії, додаючи клей і переконавшись, що кожна плитка точно на місці і не виходить за контур поверхні.
Перетинайте плитки. Якщо у вас є ділянка, де потрібно перетнути плитки, ріжте плитки по потрібній формі за допомогою плиткоріза. Зазвичай плитки перетинають на половину, щоб створити перекриття швів і більш естетично приємний вигляд.
Перевірте рівень знову. Після укладання першого ряду плитки, переконайтеся, що всі плитки рівно лежать на рівні з певною лінією.
Правильне нарізування плитки під кутом
Нарізування плитки під кутом є необхідним для того, щоб правильно обробити кути і перетину стін в процесі укладання плитки. Ось кілька кроків, які допоможуть вам правильно вирізати плитку під кутом:
Виміряйте Розміри плитки і визначте точну місце розташування, де потрібно буде нарізати її під кутом.
Використовуйте маркер, щоб позначити точку на плитці, де потрібно вирізати. Ви можете використовувати кутомір для визначення правильного кута.
Наведіть ріжуче лезо на плитку і починайте різати вздовж лінії, яку ви позначили. Чи не намагайтеся нарізати плитку за один раз, робіть невеликі прорізи, поки не дійдете до кінця.
Якщо ви використовуєте електричний плиткоріз, переконайтеся, що плитка правильно закріплена, щоб уникнути її зміщення та пошкодження.
Якщо ви використовуєте ручний плиткоріз, натисніть на ручку плиткоріза, щоб розділити плитку по лінії розрізу. Якщо це необхідно, можете використовувати невеликий молоток або Пасатижі для обережного поділу плитки.
Після того, як плитка нарізана під потрібним кутом, переконайтеся, що вона ідеально відповідає контуру, на який вона буде укладатися.
Пам’ятайте, що різання плитки під кутом може бути складним процесом, тому краще проводити практику та тренуватися на невеликих ділянках, перш ніж переходити до основного укладання.
Затирка швів між плитками
Затирка швів між плитками — це останній етап процесу укладання плитки, який допомагає домогтися завершеного і естетично приємного вигляду поверхні. Ось кроки, які допоможуть вам провести затірку швів між плитками:
Зачекайте, поки клей повністю висохне. Клей повинен повністю висохнути, перш ніж починати затірку. Час висихання може залежати від типу клею та умов навколишнього середовища, але зазвичай це займає від 24 до 48 годин.
Підготуйте затирочну суміш. Дотримуйтесь інструкцій виробника, щоб правильно змішати затирочну суміш. Додайте воду і перемішайте суміш до однорідної консистенції.
Нанесіть затирочну суміш. Використовуйте затирочну лопатку або шпатель, щоб нанести затирочну суміш на поверхню плитки. Наносьте затирочну суміш уздовж швів між плитками, направляючи інструмент під кутом близько 45 градусів. Переконайтеся, що затирочна суміш повністю заповнює шви між плитками.
Видаліть надлишок затирочної суміші. Використовуйте затирочну лопатку або шпатель, щоб видалити надлишок затирочної суміші з поверхні плитки. Перевертайте лопатку або шпатель і рухайтеся під кутом до шву, щоб видалити затирочну суміш з поверхні плитки.
Протріть поверхню плитки. Використовуйте вологу губку або тканину, щоб акуратно протерти поверхню плитки і видалити залишки затирочної суміші. Не чіпайте шви, які ви тільки що затерли.
Дайте затирочної суміші висохнути. Затирочна суміш повинна висохнути протягом декількох годин, в залежності від умов навколишнього середовища. Не наступайте на покладену плитку, поки затирочна суміш не висохне повністю.
Існує кілька тенденцій у використанні плитки на кухні в даний час. Ось декілька з них:
Великі розміри: все більше і більше людей вибирають великий формат плитки для своєї кухні. Це дозволяє створювати більш чисті і сучасні лінії, зменшує кількість стиків і поверхонь для прибирання. Великий формат плитки також може створювати ефект масштабності і надавати кухні більш просторий вигляд.
Кольорові акценти: плитка в яскравих кольорах може служити як стильний акцент на кухні, що привертає увагу до певних областях. Наприклад, мозаїка в яскравих кольорах може бути використана в якості фону для робочої зони на кухні.
Текстури: плитка з текстурою — це ще один тренд на кухні. Наприклад, цегляна плитка або плитка у вигляді каменю може надати кухні рустик або природний вигляд. Текстурована плитка також може імітувати інші поверхні, такі як дерево або метал.
Мозаїка: Мозаїчна плитка завжди була популярним вибором для кухні. Вона може бути використана для створення візерунків і акцентів на кухонних стінах, а також в якості фону для вбудованих елементів на кухні, таких як Шафи і полиці.
Геометричні візерунки: геометричні візерунки стають все більш популярними на кухонній плитці. Це може бути гексагональна плитка, трикутна плитка або навіть плитка у формі зірки. Геометричні візерунки можуть створювати унікальні конструкції на кухонній стіні або підлозі.
Зміст
Варіанти матеріалу для плитки на кухні
Плитка для фартуха
Великоформатна плитка для кухні
Модні колірні рішення плитки для кухні
Тенденції в стилі плитки на кухні
Плитка з ефектом каменю або дерева на кухні
Як поєднувати різні види плитки на кухні
Різні способи укладання плитки на кухні
Варіанти матеріалу для плитки на кухні
Існує безліч варіантів матеріалу для плитки на кухні, кожен з яких має свої переваги і недоліки. Нижче наведені деякі з найпоширеніших видів матеріалу для плитки на кухні:
Керамічна плитка – це найбільш поширений тип плитки на кухні. Вона доступна в різних розмірах, формах і кольорах, і може імітувати безліч інших матеріалів, таких як камінь, дерево або мармур. Вона також легко чиститься, стійка до води і зносу, і довговічна.
Плитка з природного каменю-це матеріал, який має природну текстуру і красу. Вона також стійка до води і зносу, але вимагає особливого догляду і регулярного герметизування.
Мозаїчна плитка-це маленькі шматочки плитки, які можуть бути використані для створення дизайнерських ефектів на кухні. Вона може бути виготовлена з різних матеріалів, таких як скло, кераміка, метал або природний камінь.
Металева плитка-це матеріал, який може додати сучасний та промисловий вигляд на кухні. Вона легко чиститься, стійка до води і зносу, але може бути схильна до подряпин і слідів від пальців.
Скляна плитка-це матеріал, який може додати яскравості та сяйва на кухні. Вона легко чиститься, стійка до води і зносу, але може бути схильна до подряпин і слідів від пальців.
Гумова плитка-це матеріал, який може бути використаний для створення антистатичного, протиковзкого і звукоізоляційного ефектів на кухні. Вона легко чиститься, стійка до води і зносу, але може мати обмежений вибір кольорів і дизайнів.
Плитка для фартуха
Плитка для фартуха-це матеріал, який встановлюється на стіну між робочою поверхнею і шафами на кухні або у ванній кімнаті. Його основна функція полягає в захисті стіни від плям, бризок та інших пошкоджень, які можуть виникнути в процесі приготування їжі або використання ванни.
Крім функціональності, плитка для фартуха також може бути використана для створення естетичного дизайну на кухні або у ванній кімнаті. Вона доступна в різних кольорах, формах, розмірах і дизайнах, що дозволяє вибирати відповідну опцію для будь-якого інтер’єру.
Плитка для фартуха може бути виконана з різних матеріалів, таких як керамічна, скляна, металева, мозаїчна та інші. Кожен матеріал має свої переваги і недоліки, тому вибір залежить від ваших потреб і переваг.
Наприклад, керамічна плитка для фартуха має високу міцність і стійкість до води, що робить її ідеальним вибором для кухні або ванної кімнати. Скляна плитка для фартуха може додати яскравості та сяйва на кухні, тоді як металева плитка може додати сучасний та індустріальний вигляд.
Дизайн плитки для фартуха може варіюватися від простого і мінімалістичного до складного і візерункового. Вона може бути використана для створення контрастів або гармонії з іншими елементами інтер’єру, такими як меблі, шпалери або підлогу.
В цілому, Плитка для фартуха поєднує в собі функціональність і естетику, і може бути використана для прикраси і захисту стіни в кухні або у ванній кімнаті. Вибір певного виду і дизайну плитки залежить від особистих переваг і потреб в дизайні.
Великоформатна плитка для кухні
Великоформатна плитка для кухні-це керамічні плити великих розмірів, які можуть використовуватися для обробки підлоги, стін, фартуха та інших поверхонь в кухні. Деякі популярні варіанти великоформатної плитки для кухні включають:
Порцелянова плитка. Вона може мати різні відтінки, текстури і розміри.
Натуральний камінь, такий як граніт, мармур, травертин та інші. Він дає кухні неповторний і розкішний вигляд.
Керамограніт – це Керамічна плитка великих розмірів, яка імітує натуральний камінь або дерево.
Скляна плитка-це прозора або пофарбована плитка, яка може бути використана для створення цікавих ефектів в кухні.
Мозаїчна плитка-це дрібні керамічні плитки, які можуть використовуватися для створення візерунків або зображень на стінах або фартусі в кухні.
Металева плитка – це плитка з металу, така як нержавіюча сталь, яка може бути використана для створення сучасного та промислового вигляду в кухні.
Різнобарвна плитка – це плитка різних кольорів і відтінків, яка може бути використана для створення яскравих і оригінальних дизайнерських рішень в кухні.
Модні колірні рішення плитки для кухні
Деякі модні колірні рішення для великоформатної плитки в кухні включають:
Нейтральні відтінки: сірий, бежевий, білий і чорний. Ці відтінки завжди модні і дозволяють створити класичний і елегантний дизайн кухні.
Пастельні відтінки: блідо-рожевий, м’ятний, персиковий і лавандовий. Ці кольори додають м’якості і ніжності до кухні і дозволяють створити романтичну атмосферу.
Яскраві відтінки: яскраво-жовтий, синій, зелений і червоний. Ці яскраві кольори можуть додати кухні веселості та енергії та створити сміливий та оригінальний дизайн.
Класичний мармур: мармурові плити в білих, сірих і бежевих відтінках завжди залишаються в моді і дозволяють створити розкішний і елегантний дизайн кухні.
Колір блокування: поєднання двох або декількох яскравих кольорів у вигляді блоків на плитці може створити яскравий і незвичайний дизайн кухні.
Імітація дерева: керамічна плитка, що імітує текстуру і відтінки натурального дерева, дозволяє створити затишну і теплу атмосферу в кухні.
Металеві відтінки: срібні, золоті та бронзові кольори можуть додати кухні сучасності та індустріального стилю.
Тенденції в стилі плитки на кухні
Існує кілька тенденцій в стилі плитки для кухні, які популярні в даний час:
Мінімалізм: прості геометричні фігури та нейтральні кольори, такі як білий, сірий та чорний, використовуються для створення чистого та сучасного вигляду.
Імітація природних матеріалів: керамічні плитки з текстурою та кольорами, що нагадують дерево, камінь або мармур, використовуються для створення природного та органічного вигляду.
Шестикутні плитки: шестикутні плитки дозволяють створювати незвичайні і оригінальні візерунки і композиції, які додають інтерес в кухню.
Геометричні візерунки: різні геометричні візерунки та форми, такі як ромби, трикутники та прямокутники, використовуються для створення сучасного та геометричного вигляду.
Металеві плитки: металеві плитки, такі як нержавіюча сталь та мідь, використовуються для створення промислового вигляду.
Фотодрук: можливість фотодруку на плитці дозволяє створювати унікальні дизайни, такі як фотографії природи або міських пейзажів, і використовувати їх в якості фонової обробки.
Великоформатна плитка: великі керамічні плитки використовуються для створення більш гладких і безперервних поверхонь, що дозволяє створювати сучасний і чистий дизайн.
Плитка з ефектом каменю або дерева на кухні
Плитка з ефектом каменю:
Керамограніт з ефектом мармуру
Плитка з натурального каменю (наприклад, граніту або шиферу)
Керамічна плитка з імітацією цегляної кладки
Керамічна плитка з ефектом штукатурки
Плитка з ефектом травертину
Плитка з ефектом дерева:
Керамічна плитка з імітацією дерева
Ламінатна плитка з ефектом дерева
Вінілова плитка з ефектом дерева
Плитка з натуральної деревини (наприклад, паркетна дошка або масивна дошка)
Керамічна плитка з ефектом теракоти
Деякі з цих видів плитки можуть бути більш придатними для певних стилів кухні, таких як сучасний або сільський, тому важливо вибрати плитку, яка найкраще відповідає вашому смаку та дизайну вашої кухні.
Як поєднувати різні види плитки на кухні
Поєднання різних видів плитки на кухні може створити унікальний і ефектний дизайн, але вимагає ретельного планування. Ось кілька порад про те, як поєднувати різні види плитки на кухні:
Визначте зонування. Розбийте кухню на зони і виберіть плитку для кожної з них. Наприклад, можна використовувати керамічну плитку з імітацією цегляної кладки на тлі робочої зони, а в інших зонах використовувати плитку з ефектом дерева або мармуру.
Використовуйте контрастні кольори. Щоб створити цікавий дизайн, можна поєднувати плитку різних кольорів і відтінків. Наприклад, можна використовувати чорну керамічну плитку для фону і світлу плитку з ефектом мармуру для робочої зони.
Використовуйте різні розміри плитки. Щоб додати різноманітності в дизайн, можна використовувати плитку різних розмірів. Наприклад, можна використовувати велику керамічну плитку для фону і дрібну плитку з ефектом дерева для облицювання підлоги.
Поєднуйте різні текстури. Використання плитки з різними текстурами може створити цікавий дизайн. Наприклад, можна використовувати гладку керамічну плитку з ефектом мармуру для фону і плитку з рельєфною поверхнею для робочої зони.
Слідкуйте за загальною концепцією дизайну. Незалежно від того, які види плитки ви поєднуєте, важливо, щоб вони відповідали загальній концепції дизайну вашої кухні. Переконайтеся, що кольори, текстури та розміри плитки відповідають одна одній і створюють єдиний, гармонійний вигляд.
Різні способи укладання плитки на кухні
Існує безліч способів укладання плитки на кухні, які можуть допомогти створити цікавий і унікальний дизайн. Ось кілька прикладів:
Пряма укладання. Це найбільш поширений спосіб укладання, при якому плитка укладається рядами в прямій лінії. Цей спосіб підходить для кухонь в сучасному стилі.
Діагональна укладання. Плитка укладається під кутом 45 градусів, що створює ефектну діагональну лінію. Цей спосіб підходить для кухонь в класичному або рустик стилі.
Шевронна укладання. Це спосіб укладання, при якому плитка встановлюється у вигляді кутового шеврона. Цей спосіб підходить для кухонь в стилі ар-деко або модерн.
Мозаїчна укладання. Це спосіб укладання, при якому дрібні шматочки плитки різних кольорів і розмірів збираються разом, щоб створити унікальний дизайн. Цей спосіб підходить для кухонь в стилі бохо або еклектика.
Укладання в шаховому порядку. Це спосіб укладання, при якому чергуються світлі і темні плитки, створюючи ефект шахової дошки. Цей спосіб підходить для кухонь в будь-якому стилі.
Різнорівнева укладання. Це спосіб укладання, при якому плитка встановлюється на різних рівнях, щоб створити об’ємний дизайн. Цей спосіб підходить для кухонь в стилі сучасної архітектури.
Комбінована укладання. Це спосіб укладання, який поєднує різні методи укладання плитки для створення унікального дизайну. Цей спосіб підходить для кухонь в стилі екулектика або індустріального дизайну.
Вибір способу укладання залежить від вашого особистого смаку і дизайну вашої кухні, тому не соромтеся експериментувати і створювати свій унікальний стиль.
Укладання плитки на кухні може бути досить простим, якщо ви дотримуєтесь певної послідовності кроків. Ось деякі основні кроки, які допоможуть вам правильно укласти плитку на кухонній поверхні:
Підготуйте поверхню: перед укладанням плитки поверхня повинна бути чистою, сухою і рівною. Якщо необхідно, вирівняйте поверхню за допомогою шпаклівки.
Виміряйте та позначте: виміряйте площу, яку ви хочете покрити плиткою, і намалюйте на ній лінії, щоб ви могли бачити, куди ви будете укладати плитку.
Підготуйте клей: змішайте клей для плитки відповідно до інструкцій на упаковці.
Нанесіть клей: використовуючи зубчастий шпатель, нанесіть клей на поверхню в невеликих ділянках, щоб клей не висох.
Покладіть плитку: починаючи з кута, покладіть першу плитку на місце і натисніть її на клей. Продовжуйте укладати плитку по раніше намальованим лініях, використовуючи хрестики-напрямні між плитками, щоб вони були рівно розташовані.
Обріжте плитку: якщо вам потрібно вирізати плитку під розмір, використовуйте плиткоріз або плитку, щоб зробити необхідні надрізи.
Заповніть прогалини: після того, як ви поклали всі плитки, дайте їм час висохнути. Потім заповніть проміжки між плитками затіркою для швів.
Завершіть роботу: коли затирка висохне, протріть поверхню мокрою ганчіркою, щоб видалити залишки затірки і зробити поверхню блискучою.
Дотримуючись цих кроків, ви зможете успішно укласти плитку на кухонній поверхні. Однак, якщо у вас виникнуть труднощі, не соромтеся звернутися за допомогою до професіоналів.
Зміст
Підготовка поверхні для укладання плитки
Визначення початкової точки укладання плитки
Вирівнювання поверхні перед укладанням плитки
Як вибрати клей для укладання плитки на кухні
Як вибрати форму плитки для кухні
Розрахунок кількості плитки для кухні
Укладання плитки на стіни кухні: покрокова інструкція
Як укласти діагональну плитку в кухні
Підготовка поверхні для укладання плитки
Підготовка поверхні перед укладанням плитки — дуже важливий крок, який може істотно вплинути на якість і довговічність укладання. Ось кілька кроків, які необхідно виконати для правильної підготовки поверхні перед укладанням плитки на кухні:
Очистіть поверхню. Переконайтеся, що поверхня, на яку буде покладена плитка, чиста і вільна від пилу, бруду та інших забруднень. При необхідності, видаліть стару плитку, використовуючи кирочку і молоток, або шліфувальну машину.
Перевірте рівень поверхні. Поверхня, на яку буде покладена плитка, повинна бути рівною і без опуклостей. Перевірте рівень поверхні за допомогою рівня і виправте будь-які нерівності.
Приготуйте розчин. Приготуйте розчин для укладання плитки, дотримуючись інструкцій на упаковці. Зазвичай розчин готується із суміші цементу, піску та води.
Нанесіть розчин на поверхню. Нанесіть розчин на поверхню, використовуючи зубчастий шпатель, щоб створити рельєфну поверхню для укладання плитки.
Покладіть плитку. Покладіть плитку на поверхню, починаючи з кута кімнати, і стежте за правильною висотою і шириною зазорів між плитками. Використовуйте рівень, щоб переконатися, що плитки розташовані рівно.
Обріжте плитки. Обріжте плитки, якщо необхідно, щоб вони підходили до стін та інших перешкод. Для цього можна використовувати плиткоріз або електричну пилку.
Дайте розчину висохнути. Дайте розчину висохнути протягом декількох годин, перш ніж приступити до наступного етапу.
Правильна підготовка поверхні перед укладанням плитки — це важливий крок, який може гарантувати довговічність і якість укладання, тому приділіть цьому процесу достатньо часу і уваги.
Визначення початкової точки укладання плитки
Визначення початкової точки для укладання плитки-це важливий крок в процесі укладання, який допоможе гарантувати правильний і естетичний результат. Ось кілька порад про те, як вибрати початкову точку для укладання плитки на кухні:
Знайдіть центр кімнати. Виміряйте довжину і ширину кімнати, і знайдіть центр, перетинаючи лінії в середині кімнати. Це буде ідеальним місцем для початку укладання плитки.
Визначте положення меблів. Якщо у вас вже є меблі на кухні, то може бути краще почати укладання плитки від стіни, розташованої неподалік від меблів. Це допоможе уникнути зміщення меблів і зберегти правильну геометрію укладання.
Розгляньте патерн укладання. Якщо ви плануєте використовувати певний патерн укладання плитки, то почніть укладання від місця, де патерн буде найбільш помітний. Наприклад, якщо ви плануєте укладку у вигляді діагональних ліній, почніть укладку від кута кімнати.
Враховуйте освітлення. Якщо у вашій кухні є вікна, то може бути краще почати укладання плитки від стіни, розташованої протилежно вікна. Це допоможе уникнути тіней на поверхні плитки і створити природне освітлення в кімнаті.
Слідкуйте за геометрією кімнати. Укладання плитки повинна бути гармонійна і симетрична, тому виберіть початкову точку, яка буде відповідати геометрії кімнати і не порушувати її рівноваги.
Правильний вибір початкової точки для укладання плитки може бути ключовим фактором для досягнення естетичного і якісного результату. Важливо враховувати особливості вашої кухні і уникати помилок, які можуть вплинути на якість укладання.
Вирівнювання поверхні перед укладанням плитки
Вирівнювання поверхні перед укладанням плитки — це важливий крок, який допоможе гарантувати рівну і міцну укладання плитки. Ось кілька способів, які можна використовувати для вирівнювання поверхні перед укладанням плитки на кухні:
Використовуйте саморізи і шпильки. Встановіть шпильки на поверхні, на яку буде покладена плитка, а потім закріпіть їх саморізами. Натягніть нитку між шпильками і використовуйте її для вирівнювання поверхні за допомогою розчину.
Використовуйте укладальну лінійку. Встановіть укладальну лінійку на поверхні, на яку буде покладена плитка, і використовуйте її для вирівнювання поверхні, використовуючи розчин.
Використовуйте самовирівнюючий розчин. Цей розчин містить добавки, які дозволяють йому самостійно розподілятися і вирівнювати поверхню. Цей метод підходить для вирівнювання поверхонь з невеликими опуклостями або нерівностями.
Використовуйте гумовий молоток. Гумовий молоток можна використовувати для вирівнювання невеликих опуклостей на поверхні, просто вдаряючи по них і згладжуючи їх.
Використовуйте гіпсокартон або інший матеріал. Якщо поверхня занадто нерівна, то можна встановити гіпсокартон або інший матеріал поверх неї, щоб створити рівну поверхню для укладання плитки.
Використовуйте Укладальні підкладки. Укладальні підкладки можна використовувати для вирівнювання нерівній поверхні перед укладанням плитки. Цей метод підходить для вирівнювання поверхні на стінах.
Вирівнювання поверхні перед укладанням плитки — це важливий крок, який допоможе гарантувати рівну і міцну укладання плитки. Виберіть той метод, який підходить для вашої конкретної ситуації і допоможе досягти кращого результату.
Як вибрати клей для укладання плитки на кухні
Вибір клею для укладання плитки на кухні-це важливий крок, який може вплинути на якість і довговічність укладання. Ось кілька факторів, які необхідно враховувати при виборі клею:
Тип поверхні. Клей для укладання плитки може бути різним в залежності від типу поверхні, на яку буде покладена плитка. Якщо ви укладаєте плитку на бетонну або цегляну стіну, то вам може знадобитися клей з більш високою міцністю. Якщо ви укладаєте плитку на гіпсокартон або дерев’яну поверхню, то вам може знадобитися клей, який краще підходить для таких поверхонь.
Розмір і тип плитки. Розмір і тип плитки також можуть вплинути на вибір клею. Наприклад, більші плитки можуть вимагати клею з більшою міцністю, щоб утримувати їх на місці. Мозаїчна плитка може вимагати клею з більш високою в’язкістю, щоб уникнути розмивання.
Місце розташування укладання. Розташування укладання також може вплинути на вибір клею. Якщо ви укладаєте плитку на зовнішній поверхні або на підлозі, то вам може знадобитися клей, який стійкий до вологи і температурних змін.
Міцність. Клей повинен мати достатню міцність, щоб утримувати плитку на місці та гарантувати їх довговічність.
Колір. Клей може бути доступний у різних кольорах, що може бути важливим фактором при виборі, особливо якщо клей буде видно між плитками.
Бренд. Вибирайте клей від відомих і надійних виробників, щоб бути впевненими в якості і надійності продукту.
Важливо враховувати всі ці фактори при виборі клею для укладання плитки на кухні, щоб досягти найкращого результату. При виникненні сумнівів або питань, краще звернутися до фахівців або консультантів в магазинах будматеріалів.
Як вибрати форму плитки для кухні
Вибір форми плитки для кухні залежить від багатьох факторів, таких як стиль дизайну, розмір приміщення і особисті переваги. Нижче я надам кілька рекомендацій для вибору форми плитки для кухні:
Розмір кухні: якщо кухня невелика, то рекомендується вибрати меншу форму плитки, таку як мозаїка або квадрати розміром 2-3 дюйма. Більші плитки, такі як 12 дюймів на 24 дюйми, будуть виглядати невідповідно в невеликому просторі.
Стиль кухні: якщо кухня оформлена в сучасному стилі, то краще вибирати прямокутні або квадратні плитки, такі як 4 на 4 дюйма або 6 на 6 дюймів. Якщо кухня оформлена в класичному стилі, то можна вибрати більш цікаві форми, такі як шестикутні або хвилясті плитки.
Функціональність: важливо враховувати, наскільки легко буде чистити плитку. Форма занадто дрібних плиток може ускладнити процес очищення, особливо якщо на плитці багато швів. Деякі форми плитки можуть бути більш схильні до накопичення бруду та жиру.
Колір і матеріал: форма плитки повинна відповідати матеріалу і кольору. Наприклад, скляні плитки можуть виглядати краще у формі мозаїки, а керамічні плитки краще у формі прямокутника. Також важливо вибирати колір плитки, який відповідає кольору кухонних меблів і фурнітури.
Сподіваюся, ці рекомендації допоможуть вам вибрати відповідну форму плитки для вашої кухні.
Розрахунок кількості плитки для кухні
Щоб розрахувати кількість плитки для кухні, потрібно виміряти площу поверхні, яку ви плануєте покрити плиткою. Потім ви можете використовувати наступні кроки:
Виміряйте довжину і ширину стін, які ви хочете покрити плиткою. Помножте ці два числа, щоб знайти площу кожної стіни.
Якщо ви плануєте покрити підлогу кухні, виміряйте довжину і ширину підлоги і помножте ці два числа, щоб знайти площу підлоги.
Складіть площі всіх стін і підлоги, щоб знайти загальну площу, яку ви плануєте покрити плиткою.
Дізнайтеся, який розмір плитки ви хочете використовувати, і помножте довжину на ширину цієї плитки, щоб знайти її площу.
Розділіть загальну площу, яку ви плануєте покрити плиткою, на площу однієї плитки. Це дасть вам кількість плитки, необхідної для покриття цієї поверхні.
Додайте 10% до кількості плитки, щоб врахувати відходи, обрізки та запасні плитки на випадок пошкоджень.
Наприклад, якщо загальна площа кухні дорівнює 50 квадратних метрів, і ви плануєте використовувати плитку розміром 30 на 30 см, то кількість плитки, необхідне для покриття цієї поверхні, дорівнюватиме 556 штук (50 ÷ 0,09 = 555,56, округляємо до 556). З урахуванням додаткових 10%, вам потрібно буде купити 612 плиток (556 + 56 = 612).
Сподіваємось, ці кроки допоможуть вам правильно розрахувати кількість плитки, необхідної для вашої кухні.
Укладання плитки на стіни кухні: покрокова інструкція
Укладання плитки на стіни кухні може здаватися складним завданням, але з правильною інструкцією і інструментами вона може бути виконана навіть новачком. Ось покрокова інструкція для укладання плитки на стіни кухні:
Крок 1: підготовка стін. Поверхні стін повинні бути чистими і рівними перед початком укладання плитки. Якщо стіни не рівні, необхідно вирівняти їх шпаклівкою.
Крок 2: Вимірювання та розмітка. Виміряйте поверхні стін і розмітьте за допомогою рулетки і маркера, де будуть розташовуватися плитки.
Крок 3: Підготовка плитки. Плитку потрібно викласти на підлогу і переконатися, що всі плитки однакового розміру. Якщо плитки не рівномірні, їх можна відрегулювати, використовуючи гумовий молоток.
Крок 4: Підготовка клею. Приготуйте клей відповідно до інструкцій на упаковці.
Крок 5: нанесення клею. Нанесіть клей на невелику ділянку стіни, не більше ніж ви встигаєте покрити плитками за 10-15 хвилин. Рівномірно розподіліть клей по стіні за допомогою зубчастої лопатки.
Крок 6: укладання плитки. Починайте укладати плитки на клей, слідуючи розмітці, яку ви зробили на стіні. Встановлюйте плитки на клей і притискайте їх до стіни. Розміщуйте плитки за допомогою хрестовин, щоб забезпечити рівномірний зазор між ними.
Крок 7: підгонка плиток. Якщо потрібно, ви можете обрізати плитки відповідно до форми стін. Використовуйте керамічний різак, щоб обрізати плитку.
Крок 8: вирівнювання плитки. Переконайтеся, що плитки встановлені рівно і на одному рівні, інакше буде важко розташувати плитки на наступному ряду. Для цього можна використовувати рівень.
Крок 9: оздоблення швів. Після укладання всіх плиток дайте їм висохнути протягом декількох днів.
Як укласти діагональну плитку в кухні
Укладання діагональної плитки в кухні може надати їй цікавий і незвичайний вид. Нижче наведені загальні кроки, які допоможуть вам укласти діагональну плитку в кухні:
Підготуйте поверхню: переконайтеся, що поверхня, на яку ви будете укладати плитку, рівна, чиста і суха. Якщо поверхня нерівна, ви можете використовувати саморозрівнювальну підкладку або шпаклівку, щоб вирівняти її.
Почніть з головного кута: почніть укладання плитки з головного кута, який є найбільш видимим місцем. Почніть з одного кута і працюйте по діагоналі.
Визначте напрямок: визначте напрямок укладання плитки. Ви можете укласти плитку в напрямку, який виглядає найбільш привабливим, але зазвичай укладають плитку під кутом 45 градусів.
Виміряйте та позначте: виміряйте від кута до стіни та позначте його на підлозі фарбою або маркером. Це допоможе вам переконатися, що ви кладете плитку по прямій лінії.
Приготуйте клей: приготуйте клей для плитки відповідно до інструкцій на упаковці. Зазвичай клей потрібно наносити на підкладку за допомогою зубчастого шпателя.
Почніть укладати: почніть укладати плитку, починаючи з кута, і використовуйте хрестики або інші пристосування для забезпечення рівномірного відстані між плитками. Якщо плитку потрібно обрізати, використовуйте плиткоріз або електричну пилку.
Дайте клею висохнути: дайте клею висохнути відповідно до інструкцій на упаковці.
Затирка: коли клей висохне, почніть затирати шви між плитками, використовуючи спеціальну затирочну масу. Затирочну масу потрібно наносити на шви за допомогою гумового шпателя і потім змивати її з поверхні плитки.
Провести кріплення плінтуса до підлоги можна різними способами.
Деякі види пластикових плінтусів з розмірами.
Тільки використовуючи плінтус з м’якими краями можна уникнути щілин.
Різання пластикового плінтуса за допомогою стусла.
Скористаємося клеєм для кріплення пластикового плінтуса.
Кріплення плінтуса на саморізи.
Скористаємося кліпсовим кріпленням.
Укладання плінтусів з кабель-каналом дуже зручна.
Кріплення плінтуса до бетону.
Кріплення до дерев’яної стіни також проводиться дюбелями.
Декоративна штукатурка оформлена зубчастим шпателем.
Шпаклівка – досить пластична маса, зручна для використання.
Акриловою штукатуркою робимо імітацію мармуру.
Мінеральна штукатурка відноситься до бюджетного сегменту.
Силікатна штукатурка на основі рідкого скла.
Види фактурної штукатурки.
Структурна штукатурка “короїд”.
Наносимо в першу чергу базовий шар.
Клей ПВА для виготовлення штукатурки.
Змішуємо штукатурку і ґрунтовку.
Гіпс з додаванням клею ПВА для міцності.
Шпаклівку з крихтою наносять шпателем або кельмою.
Валики для декоративної штукатурки.
Об’ємний малюнок, отриманий за допомогою трафарету.
Використання кельми полегшує нанесення візерунка.
Робимо відбитки на стіні за допомогою газети в пакеті.
Штукатурка з ефектом шуби можна використовувати, як всередині, так і зовні будинку.
Неповторний креатив.
Даний ефект наноситься кельмою.
За допомогою шпателя робимо ефект риб’ячої луски.
